Головна > Молитва за Пророка > Як благословити Пророка
Пророк сам навчив свою спільноту формулі, яку слід промовляти. Коли сподвижники сказали йому: «Ми знаємо, як вітати тебе; але як благословити тебе?», він продиктував їм формулу, відому відтоді під назвою салат аль-ібрагімія, адже вона просить Аллаха благословити Пророка Мухаммада (салляллаху аляйгі ва саллям), як Він благословив Ібрагіма (Авраама).
На цій сторінці
Оновлено 05 жовтень 2026 о 13h13
📖 4 хв читанняМінімальна форма, яка виконує загальний припис, така:
اللَّهُمَّ صَلِّ عَلَى مُحَمَّدٍ
Аллахумма саллі аля Мухаммад: «О Аллах, благослови Мухаммада». Її часто доповнюють словами ва саллім («і вітатиме його»). Саме в цій короткій формі тексти обіцяють винагороду десяти благословінь (Муслім, 408).
Кааб ібн Уджра передає: Пророк вийшов до них, і вони сказали: «Ми дізналися, як вітати тебе (салам); як благословити тебе?» Він відповів:
Скажіть: «О Аллах, благослови Мухаммада і рід Мухаммада, як Ти благословив рід Ібрагіма; і благослови Мухаммада і рід Мухаммада, як Ти благословив рід Ібрагіма, воістину Ти Гідний хвали, Славний».
Муслім у своєму Сахіху (406); те саме значення в аль-Бухарі та Мусліма від Абу Хумайда ас-Саїді (405)
Арабський текст повної формули:
اللَّهُمَّ صَلِّ عَلَى مُحَمَّدٍ وَعَلَى آلِ مُحَمَّدٍ، كَمَا صَلَّيْتَ عَلَى آلِ إِبْرَاهِيمَ إِنَّكَ حَمِيدٌ مَجِيدٌ. اللَّهُمَّ بَارِكْ عَلَى مُحَمَّدٍ وَعَلَى آلِ مُحَمَّدٍ، كَمَا بَارَكْتَ عَلَى آلِ إِبْرَاهِيمَ إِنَّكَ حَمِيدٌ مَجِيدٌ
Українське читання: Аллахумма саллі аля Мухаммадин ва аля алі Мухаммад, кама салляйта аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід. Аллахумма барік аля Мухаммадин ва аля алі Мухаммад, кама барікта аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід.
Версія, передана Муслімом (405), додає наприкінці: ва ас-саламу кама кад алімтум («і салам: ви вже знаєте, як його казати»), адже Пророк раніше навчив саламу ташаххуда. Вона передана від аль-Бухарі та Мусліма в Ріяд ас-Саліхін (1405, 1406).
Сподвижники передавали формулу з незначними відмінностями, всі достовірні:
Ці варіанти показують, що головне: просити Аллаха благословити Мухаммада (салляллаху аляйгі ва саллям) і його рід, як Він благословив Ібрагіма та його рід; а деталні формулювання всі правильні.
Постійне місце цієї молитви: ташаххуд. Учені одностайні щодо її дозволеності в ташаххуді; розходяться щодо її статусу: аш-Шафії вважає її обов'язковою (ваджиб) в останньому сидінні, тоді як ханафіти, малікіти та Ахмад в одній передачі вважають її сунною намазу, а не обов'язком; їхній доказ: хадис про навчання ташаххуда каже «тоді ти завершив свою молитву», не роблячи салат аль-ібрагімію умовою дійсності (передано Абу Даудом, 968, та Ахмадом, 4006). У будь-якому разі її читають після другої фрази ташаххуда, перед остаточним саламом. Текст ташаххуда наведений на сторінці значення молитви за Пророка.
Поза ташаххудом формулу кажуть після азана (з проханням про василю), в п'ятницю у великій кількості, а також на початку та в кінці дуа. Пророк навчив Фудалю ібн Убайда:
Коли один із вас робить дуа, нехай почне з прославлення свого Господа і піднесення Йому хвали, потім нехай благословить Пророка, а після цього робить дуа як завгодно.
Абу Дауд (1481) та ат-Тірмізі, який назвав його «хасан сахіх»; Ріяд ас-Саліхін (1404)
Деталі моментів та їхніх доказів наведені на нашій сторінці коли благословити Пророка.
Читайте також
«Аллахумма саллі аля Мухаммад ва аля алі Мухаммад, кама салляйта аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід; Аллахумма барік аля Мухаммад ва аля алі Мухаммад, кама барікта аля алі Ібрагім, іннака Хамідун Маджід». Пророк навчив її Кааба ібн Уджру, передав Муслім (406).
Дуа поза намазом можна виголосити українською («О Аллах, благослови Мухаммада і подаруй йому мир»); у ташаххуді формулу вчать арабською, як і інші частини ритуального намазу.
Аш-Шафії вважає його обов'язковим в останньому ташаххуді; ханафіти, малікіти та Ахмад в одній передачі вважають його сунною. Одностайність щодо дозволеності, розбіжність щодо статусу.
Повторюють заклик, потім благословляють Пророка, потім просять василю: «хто попросить для мене василю, отримає моє заступництво» (Муслім, 384).