Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) навчав нас, як звертатися до Аллага з …

Якщо мусульманин бажає здійснити щось, щодо чого він не впевнений у правильності свого вибору, то в такому випадку він може здійснити молитву-істіхара, яка встановлена в релігії. Якої Пророк (мир йому і благословення Аллага) навчав своїх сподвижників (нехай Аллаг буде вдоволений ними усіма) так само, як навчав він їх сурі з Корану. Отже, потрібно здійснити два рак'ати додаткової (необов'язкової) молитви, після чого звернутися до Аллага з таким благанням: «О, Аллаг! Воістину, я прошу Тебе про благе рішення»,– тобто про те, щоб Ти привів мене до найкращого з двох варіантів; і я прошу Тебе «покладаючись на Твоє знання», –безмежне та всеохоплююче; «прошу можливості здійснити його», – щоб Ти зробив мене здатним на це, тоді як у мене самого немає ні сили, ні волі змінити будь-що, окрім як від Тебе; «покладаючись на Твою могутність», – яка є абсолютною, адже для Тебе немає нічого непосильного; «і звертаюся до Твоєї безмежної щедрості!», – та доброчинства, адже дарування Твоє і є милістю від Тебе, хоч Ти нікому нічого не винен; «Адже, воістину, Ти маєш повну могутність», – Ти можеш усе, тоді як я слабкий і безсилий; «а я не маю», – тобто я ні на що не здатний без Твоєї допомоги; «і Ти знаєш», – завдяки Твоєму абсолютному знанню, яке охоплює все таємне й явне, добро й зло; «а я не знаю», – нічого без Твого сприяння та скеровування; «і Ти – Той, Хто знає сокровенне», – Твоє знання абсолютно, як і Твоя могутність, а в інших є з цього лише те, що Ти їм відміряв і на що Ти зробив їх здатними. Потім мусульманин, звертаючись до Господа свого з благанням, згадує те, відносно чого він робить цю молитву істіхару, кажучи: «О Аллаг», – воістину, я віддаюся до волі Твоєї; «і якщо, згідно з Твоїм знанням, ця справа (тут промовляється та справа, щодо якої робиться ця мольба істіхара), наприклад, купівля такого-то будинку, купівля конкретної машини, одруження на конкретній жінці і так далі). Якщо згадане, згідно з Твоїм знанням, «це стане благом для моєї релігії», – що є моєю найважливішим у моєму житті; «та для мого життя», – в цьому світі; «і кінцевого результату моїх справ», або ж він каже: «у ближньому житті та в житті вічному», – тобто в земному житті та у світі вічному; «то визнач її мені», – приготуй її для мене і втіли в життя; «полегши її мені та зроби її благословенною для мене», – так щоб для мене було багато блага в цій справі. «Якщо ж, згідно з Твоїм знанням, о Аллаг, ця справа», – щодо якої я звертаюся до Тебе зі своєю істіхарою; «виявиться злом для моєї релігії, мого життя і кінцевого результату моїх справ (або: у ближньому житті та у житті вічному), то відверни її від мене, відверни мене від неї та визнач мені благо, де б воно не було, а потім навій мені вдоволення ним!» – та рештою із наперед визначеного Тобою, як бажаного для мене, так і неприємного.