Коли ви будете молитися, то ставайте рівно в ряди, і потім нехай один із вас стає керуючим…

Якось сподвижник Абу Муса аль-Аш'арі, нехай буде задоволений ним Аллаг, був імамом в колективній молитві, і коли він був у ташаггуді, то хтось із тих, хто молився за ним, сказав: «В Корані молитва супроводжується праведністю та милостинею”, – і коли Абу Муса, нехай буде задоволений ним Аллаг, закінчив молитву, він повернувся до громади і запитав їх: “Хто з вас сказав: ”В Корані молитва супроводжується праведністю та милостинею ”. Ніхто не відповів йому, тому він повторив своє запитання ще раз. А коли ніхто не відповів і на цей раз, то Абу Муса, нехай буде задоволений ним Аллаг, сказав: “Хаттане, можливо ти сказав це?” – він звернувся саме до нього через дружбу з ним, і розумінням, що цим він його не образить, проте ця ситуація змусить зізнатися справжнього винуватця. Але Хаттан заперечив свою причетність до цих слів, і сказав: “Я очікував, що ти будеш сварити мене за ці слова так, ніби я їх сказав". І тоді інший чоловік зізнався: “Я сказав це, і я не мав на увазі нічого, крім добра!” – і сказав Абу Муса, бажаючи вказати йому на благо: “Хіба ви не знаєте, що саме треба говорити в молитві? Потім Абу Муса розповів, що одного разу Пророк, мир йому і благословення Аллага, проповідував їм, пояснював положення їх релігії, і навчав їх як молитися, і Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:

"Якщо ви будете молитися, то встаньте поряд один з одним в рівні ряди, і нехай один з вас стане керуючим в молитві (імамом), і якщо імам вимовить Такбірат аль-Іхрам (слова “Аллагу Акбар”, якими розпочинають молитву), то і ви скажіть те ж саме, а якщо він прочитає суру аль-Фатіха і закінчить її словами: "…а не шляхом тих хто під гнівом Твоїм, і не шляхом тих, хто заблукав " [аль-Фатіха: 7], то ви скажіть: “Амінь”, – якщо ви зробите так, то Аллаг відповість вам на вашу молитву.

А коли імам скаже: “Аллагу Акбар” і схилиться в поясний уклін, то і ви кажіть: “Аллагу Акбар”, і робіть поясний уклін. Імам повинен схилятися в поясний уклін перед вами, тож ні в якому разі не випереджайте його. Це пояснюється тим, що період, на який імам випередив вас у своєму поклоні, компенсується його очікуванням вас, тож періоди його і вашого поясних поклонів будуть однаковими.

Потім, якщо імам скаже: “Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його,” – то ті, хто моляться позаду мають відповісти: “О Аллаг, Господь наш, вся хвала – тільки Тобі!” – якщо віруючі скажуть це, то Аллаг почує їхні молитви та їхні слова, бо Аллаг, Всемогутній, сказав язиком Свого Пророка: “Почув Аллаг тих, хто вихваляє Його”. Потім, якщо імам скаже “Аллагу Акбар” і зробить земний уклін, то віруючі за ним повинні також сказати “Аллагу Акбар”, і зробити земний уклін. Імам схиляється раніше за них, і випрямляється раніше за них. Період, на який імам випереджає їх у своєму поклоні, компенсується його очікуванням їх піся після того, як він підніметься з поклону, тож періоди його та їх земних поклонів будуть однаковими.

Якщо імам сяде в ташаггуд, то першими словами в ньому мають бути: "ат-Тахіяту ат-Тайібату ас-Салавату ліЛлягі", (всі вітання, найкращі і молитви – Аллагу), що означає: уся влада, і повноцінне життя, і велич належать тільки Аллагу, так само як і п'ять молитв на день – усе це завдяки Аллагу. Далі він каже: "Мир тобі, о Пророк, милість Аллага і Його благословення. І Мир нам і всім праведним рабам Аллага", – тож просіть Аллага про захист від будь-якої вади, зла, недосконалості та порочності. І ми особливо вшановуємо нашого Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага) вітанням миру. Потім просимо миру для себе, і просимо його для всіх праведних рабів Аллага, які виконують свій обов'язок перед Аллагом Всемогутнім, і перед його рабами. А потім ми свідчимо, що немає ніякого божества, яке б заслуговувало на поклоніння, крім Аллага, і ми свідчимо, що Мухаммад – Його раб і посланець.