Читати Руку 431 Корану

حمٓ ﴿1﴾

Ха. Мім

وَٱلْكِتَـٰبِ ٱلْمُبِينِ ﴿2﴾

Клянуся ясним Писанням

إِنَّآ أَنزَلْنَـٰهُ فِى لَيْلَةٍۢ مُّبَـٰرَكَةٍ ۚ إِنَّا كُنَّا مُنذِرِينَ ﴿3﴾

Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо

فِيهَا يُفْرَقُ كُلُّ أَمْرٍ حَكِيمٍ ﴿4﴾

У той час вирішується кожна важлива справа

أَمْرًۭا مِّنْ عِندِنَآ ۚ إِنَّا كُنَّا مُرْسِلِينَ ﴿5﴾

за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців

رَحْمَةًۭ مِّن رَّبِّكَ ۚ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلْعَلِيمُ ﴿6﴾

як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий

رَبِّ ٱلسَّمَـٰوَٰتِ وَٱلْأَرْضِ وَمَا بَيْنَهُمَآ ۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ ﴿7﴾

Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими

لَآ إِلَـٰهَ إِلَّا هُوَ يُحْىِۦ وَيُمِيتُ ۖ رَبُّكُمْ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلْأَوَّلِينَ ﴿8﴾

Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів

بَلْ هُمْ فِى شَكٍّۢ يَلْعَبُونَ ﴿9﴾

Але вони переймаються сумнівами

فَٱرْتَقِبْ يَوْمَ تَأْتِى ٱلسَّمَآءُ بِدُخَانٍۢ مُّبِينٍۢ ﴿10﴾

Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий

يَغْشَى ٱلنَّاسَ ۖ هَـٰذَا عَذَابٌ أَلِيمٌۭ ﴿11﴾

який вкриє людей; це — болісна кара

رَّبَّنَا ٱكْشِفْ عَنَّا ٱلْعَذَابَ إِنَّا مُؤْمِنُونَ ﴿12﴾

«Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!

أَنَّىٰ لَهُمُ ٱلذِّكْرَىٰ وَقَدْ جَآءَهُمْ رَسُولٌۭ مُّبِينٌۭ ﴿13﴾

Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них

ثُمَّ تَوَلَّوْا۟ عَنْهُ وَقَالُوا۟ مُعَلَّمٌۭ مَّجْنُونٌ ﴿14﴾

але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!»

إِنَّا كَاشِفُوا۟ ٱلْعَذَابِ قَلِيلًا ۚ إِنَّكُمْ عَآئِدُونَ ﴿15﴾

Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]!

يَوْمَ نَبْطِشُ ٱلْبَطْشَةَ ٱلْكُبْرَىٰٓ إِنَّا مُنتَقِمُونَ ﴿16﴾

У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм

۞ وَلَقَدْ فَتَنَّا قَبْلَهُمْ قَوْمَ فِرْعَوْنَ وَجَآءَهُمْ رَسُولٌۭ كَرِيمٌ ﴿17﴾

Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець

أَنْ أَدُّوٓا۟ إِلَىَّ عِبَادَ ٱللَّهِ ۖ إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌۭ ﴿18﴾

«Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри

وَأَن لَّا تَعْلُوا۟ عَلَى ٱللَّهِ ۖ إِنِّىٓ ءَاتِيكُم بِسُلْطَـٰنٍۢ مُّبِينٍۢ ﴿19﴾

Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом

وَإِنِّى عُذْتُ بِرَبِّى وَرَبِّكُمْ أَن تَرْجُمُونِ ﴿20﴾

Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене

وَإِن لَّمْ تُؤْمِنُوا۟ لِى فَٱعْتَزِلُونِ ﴿21﴾

Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!

فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنَّ هَـٰٓؤُلَآءِ قَوْمٌۭ مُّجْرِمُونَ ﴿22﴾

Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!

فَأَسْرِ بِعِبَادِى لَيْلًا إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ ﴿23﴾

Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати

وَٱتْرُكِ ٱلْبَحْرَ رَهْوًا ۖ إِنَّهُمْ جُندٌۭ مُّغْرَقُونَ ﴿24﴾

Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені

كَمْ تَرَكُوا۟ مِن جَنَّـٰتٍۢ وَعُيُونٍۢ ﴿25﴾

Скільки вони залишили садів і джерел

وَزُرُوعٍۢ وَمَقَامٍۢ كَرِيمٍۢ ﴿26﴾

посівів і благородних місць

وَنَعْمَةٍۢ كَانُوا۟ فِيهَا فَـٰكِهِينَ ﴿27﴾

та благ, якими вони насолоджувались

كَذَٰلِكَ ۖ وَأَوْرَثْنَـٰهَا قَوْمًا ءَاخَرِينَ ﴿28﴾

Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям

فَمَا بَكَتْ عَلَيْهِمُ ٱلسَّمَآءُ وَٱلْأَرْضُ وَمَا كَانُوا۟ مُنظَرِينَ ﴿29﴾

Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки