Читати сторінку 582 Корану

عَمَّ يَتَسَآءَلُونَ ﴿1﴾

Про що це розпитують вони одне одного

عَنِ ٱلنَّبَإِ ٱلْعَظِيمِ ﴿2﴾

Про звістку велику

ٱلَّذِى هُمْ فِيهِ مُخْتَلِفُونَ ﴿3﴾

щодо якої різняться думки їхні

كَلَّا سَيَعْلَمُونَ ﴿4﴾

Та ж ні, дізнаються вони

ثُمَّ كَلَّا سَيَعْلَمُونَ ﴿5﴾

І ще раз — ні! Дізнаються вони

أَلَمْ نَجْعَلِ ٱلْأَرْضَ مِهَـٰدًۭا ﴿6﴾

Хіба не зробили Ми землю — ложем

وَٱلْجِبَالَ أَوْتَادًۭا ﴿7﴾

а гори — підпорами

وَخَلَقْنَـٰكُمْ أَزْوَٰجًۭا ﴿8﴾

І створили Ми вас парами

وَجَعَلْنَا نَوْمَكُمْ سُبَاتًۭا ﴿9﴾

і зробили Ми сон ваш відпочинком

وَجَعَلْنَا ٱلَّيْلَ لِبَاسًۭا ﴿10﴾

і зробили Ми ніч покривалом

وَجَعَلْنَا ٱلنَّهَارَ مَعَاشًۭا ﴿11﴾

і зробили Ми день часом для здобуття їжі

وَبَنَيْنَا فَوْقَكُمْ سَبْعًۭا شِدَادًۭا ﴿12﴾

І збудували Ми над вами сім твердинь

وَجَعَلْنَا سِرَاجًۭا وَهَّاجًۭا ﴿13﴾

І встановили Ми сяюче світило

وَأَنزَلْنَا مِنَ ٱلْمُعْصِرَٰتِ مَآءًۭ ثَجَّاجًۭا ﴿14﴾

І зіслали з хмар воду дощову

لِّنُخْرِجَ بِهِۦ حَبًّۭا وَنَبَاتًۭا ﴿15﴾

щоб проростити нею зерна й рослини

وَجَنَّـٰتٍ أَلْفَافًا ﴿16﴾

І сади густі

إِنَّ يَوْمَ ٱلْفَصْلِ كَانَ مِيقَـٰتًۭا ﴿17﴾

Воістину, День Розрізнення вже призначений

يَوْمَ يُنفَخُ فِى ٱلصُّورِ فَتَأْتُونَ أَفْوَاجًۭا ﴿18﴾

У той День засурмлять у сурму і прийдете ви натовпами

وَفُتِحَتِ ٱلسَّمَآءُ فَكَانَتْ أَبْوَٰبًۭا ﴿19﴾

І розкриється небо, і стане ворітьми

وَسُيِّرَتِ ٱلْجِبَالُ فَكَانَتْ سَرَابًا ﴿20﴾

І зрушаться гори, і стануть маревом

إِنَّ جَهَنَّمَ كَانَتْ مِرْصَادًۭا ﴿21﴾

Воістину, геєна — пастка

لِّلطَّـٰغِينَ مَـَٔابًۭا ﴿22﴾

Житло для неправедних

لَّـٰبِثِينَ فِيهَآ أَحْقَابًۭا ﴿23﴾

Будуть вони там довгими роками

لَّا يَذُوقُونَ فِيهَا بَرْدًۭا وَلَا شَرَابًا ﴿24﴾

не смакуючи ні прохолоди, ні питва

إِلَّا حَمِيمًۭا وَغَسَّاقًۭا ﴿25﴾

окрім окропу та гною

جَزَآءًۭ وِفَاقًا ﴿26﴾

Достойна це відплата їм

إِنَّهُمْ كَانُوا۟ لَا يَرْجُونَ حِسَابًۭا ﴿27﴾

Вони ж не очікували такого розрахунк

وَكَذَّبُوا۟ بِـَٔايَـٰتِنَا كِذَّابًۭا ﴿28﴾

та заперечували Наші знамення

وَكُلَّ شَىْءٍ أَحْصَيْنَـٰهُ كِتَـٰبًۭا ﴿29﴾

Але ж навіть кожну річ Ми підрахували й записали

فَذُوقُوا۟ فَلَن نَّزِيدَكُمْ إِلَّا عَذَابًا ﴿30﴾

Скуштуйте ж! Не додамо Ми вам нічого, крім кари