Читати Руку 320 Корану

إِذْ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوْمِهِۦ مَا تَعْبُدُونَ ﴿70﴾

Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?

قَالُوا۟ نَعْبُدُ أَصْنَامًۭا فَنَظَلُّ لَهَا عَـٰكِفِينَ ﴿71﴾

Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!

قَالَ هَلْ يَسْمَعُونَكُمْ إِذْ تَدْعُونَ ﴿72﴾

Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх

أَوْ يَنفَعُونَكُمْ أَوْ يَضُرُّونَ ﴿73﴾

приносять вам користь чи завдають лиха?

قَالُوا۟ بَلْ وَجَدْنَآ ءَابَآءَنَا كَذَٰلِكَ يَفْعَلُونَ ﴿74﴾

Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!

قَالَ أَفَرَءَيْتُم مَّا كُنتُمْ تَعْبُدُونَ ﴿75﴾

[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтес

أَنتُمْ وَءَابَآؤُكُمُ ٱلْأَقْدَمُونَ ﴿76﴾

ви та ваші прабатьки

فَإِنَّهُمْ عَدُوٌّۭ لِّىٓ إِلَّا رَبَّ ٱلْعَـٰلَمِينَ ﴿77﴾

Це все Мої вороги, крім Господа світів

ٱلَّذِى خَلَقَنِى فَهُوَ يَهْدِينِ ﴿78﴾

Який мене створив і веде прямим шляхом

وَٱلَّذِى هُوَ يُطْعِمُنِى وَيَسْقِينِ ﴿79﴾

Який мене годує та поїть

وَإِذَا مَرِضْتُ فَهُوَ يَشْفِينِ ﴿80﴾

зцілює мене, коли я хворію

وَٱلَّذِى يُمِيتُنِى ثُمَّ يُحْيِينِ ﴿81﴾

Який умертвить мене, а потім оживить

وَٱلَّذِىٓ أَطْمَعُ أَن يَغْفِرَ لِى خَطِيٓـَٔتِى يَوْمَ ٱلدِّينِ ﴿82﴾

Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи

رَبِّ هَبْ لِى حُكْمًۭا وَأَلْحِقْنِى بِٱلصَّـٰلِحِينَ ﴿83﴾

Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками

وَٱجْعَل لِّى لِسَانَ صِدْقٍۢ فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ ﴿84﴾

Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях

وَٱجْعَلْنِى مِن وَرَثَةِ جَنَّةِ ٱلنَّعِيمِ ﴿85﴾

Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства

وَٱغْفِرْ لِأَبِىٓ إِنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ ﴿86﴾

І прости мого батька, бо він заблукав

وَلَا تُخْزِنِى يَوْمَ يُبْعَثُونَ ﴿87﴾

І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть

يَوْمَ لَا يَنفَعُ مَالٌۭ وَلَا بَنُونَ ﴿88﴾

День, коли не допоможе ні майно, ні діти

إِلَّا مَنْ أَتَى ٱللَّهَ بِقَلْبٍۢ سَلِيمٍۢ ﴿89﴾

а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!

وَأُزْلِفَتِ ٱلْجَنَّةُ لِلْمُتَّقِينَ ﴿90﴾

Рай наблизиться до богобоязливих

وَبُرِّزَتِ ٱلْجَحِيمُ لِلْغَاوِينَ ﴿91﴾

а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло

وَقِيلَ لَهُمْ أَيْنَ مَا كُنتُمْ تَعْبُدُونَ ﴿92﴾

Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялис

مِن دُونِ ٱللَّهِ هَلْ يَنصُرُونَكُمْ أَوْ يَنتَصِرُونَ ﴿93﴾

замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?

فَكُبْكِبُوا۟ فِيهَا هُمْ وَٱلْغَاوُۥنَ ﴿94﴾

Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху

وَجُنُودُ إِبْلِيسَ أَجْمَعُونَ ﴿95﴾

а також всім військом Ібліса

قَالُوا۟ وَهُمْ فِيهَا يَخْتَصِمُونَ ﴿96﴾

Сперечаючись, вони скажуть одне одному

تَٱللَّهِ إِن كُنَّا لَفِى ضَلَـٰلٍۢ مُّبِينٍ ﴿97﴾

«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані

إِذْ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ ٱلْعَـٰلَمِينَ ﴿98﴾

коли вважали вас рівними Господу світів

وَمَآ أَضَلَّنَآ إِلَّا ٱلْمُجْرِمُونَ ﴿99﴾

Це грішники збили нас зі шляху

فَمَا لَنَا مِن شَـٰفِعِينَ ﴿100﴾

і немає в нас ні заступників

وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمٍۢ ﴿101﴾

ні близьких друзів

فَلَوْ أَنَّ لَنَا كَرَّةًۭ فَنَكُونَ مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ ﴿102﴾

Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!

إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةًۭ ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ ﴿103﴾

Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ ﴿104﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний