Руку 502 взято із Сури Al-Maarij (аяти 1 - 35). Він містить 35 аятів і належить до Джуз 29.
Оновлено 05 серпень 2026 о 16h34
Прочитати сторінку повністю : Читати Руку 502 Корану →
سَأَلَ سَآئِلٌۢ بِعَذَابٍۢ وَاقِعٍۢ ﴿١﴾
Дехто запитав про кару, яка спітка
لِّلْكَـٰفِرِينَ لَيْسَ لَهُۥ دَافِعٌۭ ﴿٢﴾
невіруючих. Ніхто не зможе відвернути ї
مِّنَ ٱللَّهِ ذِى ٱلْمَعَارِجِ ﴿٣﴾
всупереч Аллагу, Володарю сходів
تَعْرُجُ ٱلْمَلَـٰٓئِكَةُ وَٱلرُّوحُ إِلَيْهِ فِى يَوْمٍۢ كَانَ مِقْدَارُهُۥ خَمْسِينَ أَلْفَ سَنَةٍۢ ﴿٤﴾
Ангели і Дух сходять ними протягом дня, який триває п’ятдесят тисяч років
فَٱصْبِرْ صَبْرًۭا جَمِيلًا ﴿٥﴾
Виявляй же гідне терпіння
إِنَّهُمْ يَرَوْنَهُۥ بَعِيدًۭا ﴿٦﴾
Вони бачать її далекою
وَنَرَىٰهُ قَرِيبًۭا ﴿٧﴾
а Ми бачимо її близькою!
يَوْمَ تَكُونُ ٱلسَّمَآءُ كَٱلْمُهْلِ ﴿٨﴾
У той День небо стане схожим на олійний осад
وَتَكُونُ ٱلْجِبَالُ كَٱلْعِهْنِ ﴿٩﴾
а гори — на вовну
وَلَا يَسْـَٔلُ حَمِيمٌ حَمِيمًۭا ﴿١٠﴾
Близький друг не звернеться до близького друга
يُبَصَّرُونَهُمْ ۚ يَوَدُّ ٱلْمُجْرِمُ لَوْ يَفْتَدِى مِنْ عَذَابِ يَوْمِئِذٍۭ بِبَنِيهِ ﴿١١﴾
хоча вони й бачитимуть одне одного. У той День грішник захоче відкупитись від кари своїми синами
وَصَـٰحِبَتِهِۦ وَأَخِيهِ ﴿١٢﴾
своєю дружиною та своїм братом
وَفَصِيلَتِهِ ٱلَّتِى تُـْٔوِيهِ ﴿١٣﴾
та родом, який давав йому притулок
وَمَن فِى ٱلْأَرْضِ جَمِيعًۭا ثُمَّ يُنجِيهِ ﴿١٤﴾
та всіма жителями землі — лише для того, щоб потім врятуватись
كَلَّآ ۖ إِنَّهَا لَظَىٰ ﴿١٥﴾
Ні! Це — полум’я
نَزَّاعَةًۭ لِّلشَّوَىٰ ﴿١٦﴾
яке здирає шкіру з голови
تَدْعُوا۟ مَنْ أَدْبَرَ وَتَوَلَّىٰ ﴿١٧﴾
Воно покличе тих, хто відвертався та йшов геть
وَجَمَعَ فَأَوْعَىٰٓ ﴿١٨﴾
хто накопичував і ховав
۞ إِنَّ ٱلْإِنسَـٰنَ خُلِقَ هَلُوعًا ﴿١٩﴾
Воістину, людина створена нетерплячою
إِذَا مَسَّهُ ٱلشَّرُّ جَزُوعًۭا ﴿٢٠﴾
Коли торкнеться її зло, то вона впадає в неспокій
وَإِذَا مَسَّهُ ٱلْخَيْرُ مَنُوعًا ﴿٢١﴾
а коли торкнеться добро, то стає скупою
إِلَّا ٱلْمُصَلِّينَ ﴿٢٢﴾
окрім молільників
ٱلَّذِينَ هُمْ عَلَىٰ صَلَاتِهِمْ دَآئِمُونَ ﴿٢٣﴾
які постійні в своїх молитвах
وَٱلَّذِينَ فِىٓ أَمْوَٰلِهِمْ حَقٌّۭ مَّعْلُومٌۭ ﴿٢٤﴾
які віддають зі свого майна відому частк
لِّلسَّآئِلِ وَٱلْمَحْرُومِ ﴿٢٥﴾
нужденному та знедоленому
وَٱلَّذِينَ يُصَدِّقُونَ بِيَوْمِ ٱلدِّينِ ﴿٢٦﴾
які вірують у Судний Ден
وَٱلَّذِينَ هُم مِّنْ عَذَابِ رَبِّهِم مُّشْفِقُونَ ﴿٢٧﴾
і які тремтять перед карою свого Господа,
إِنَّ عَذَابَ رَبِّهِمْ غَيْرُ مَأْمُونٍۢ ﴿٢٨﴾
воістину, не знайти безпеки від кари їхнього Господа!
وَٱلَّذِينَ هُمْ لِفُرُوجِهِمْ حَـٰفِظُونَ ﴿٢٩﴾
які закривають свою наготу від усіх
إِلَّا عَلَىٰٓ أَزْوَٰجِهِمْ أَوْ مَا مَلَكَتْ أَيْمَـٰنُهُمْ فَإِنَّهُمْ غَيْرُ مَلُومِينَ ﴿٣٠﴾
окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці; їм не докорятимуть за це
فَمَنِ ٱبْتَغَىٰ وَرَآءَ ذَٰلِكَ فَأُو۟لَـٰٓئِكَ هُمُ ٱلْعَادُونَ ﴿٣١﴾
а хто прагне більшого, ті — порушники
وَٱلَّذِينَ هُمْ لِأَمَـٰنَـٰتِهِمْ وَعَهْدِهِمْ رَٰعُونَ ﴿٣٢﴾
які зберігають довірене їм та угоди
وَٱلَّذِينَ هُم بِشَهَـٰدَٰتِهِمْ قَآئِمُونَ ﴿٣٣﴾
які тримаються своїх свідчен
وَٱلَّذِينَ هُمْ عَلَىٰ صَلَاتِهِمْ يُحَافِظُونَ ﴿٣٤﴾
і які уважні до своїх молитов
أُو۟لَـٰٓئِكَ فِى جَنَّـٰتٍۢ مُّكْرَمُونَ ﴿٣٥﴾
Саме на них чекає пошана в райських садах