Читати Хізб 58 Корану

قُلْ أُوحِىَ إِلَىَّ أَنَّهُ ٱسْتَمَعَ نَفَرٌۭ مِّنَ ٱلْجِنِّ فَقَالُوٓا۟ إِنَّا سَمِعْنَا قُرْءَانًا عَجَبًۭا ﴿١﴾

Скажи: «Мені відкрито, що декілька джинів почули це та сказали: «Воістину, ми слухали дивовижний Коран

يَهْدِىٓ إِلَى ٱلرُّشْدِ فَـَٔامَنَّا بِهِۦ ۖ وَلَن نُّشْرِكَ بِرَبِّنَآ أَحَدًۭا ﴿٢﴾

який вказує на дорогу пряму; ми увірували в нього та не будемо додавати нашому Господу нікого в поклонінні

وَأَنَّهُۥ تَعَـٰلَىٰ جَدُّ رَبِّنَا مَا ٱتَّخَذَ صَـٰحِبَةًۭ وَلَا وَلَدًۭا ﴿٣﴾

Наш Господь вищий від усього; Він не брав собі ні дружини, ні дитини

وَأَنَّهُۥ كَانَ يَقُولُ سَفِيهُنَا عَلَى ٱللَّهِ شَطَطًۭا ﴿٤﴾

Нерозумний серед нас говорив про Аллага надмірне

وَأَنَّا ظَنَنَّآ أَن لَّن تَقُولَ ٱلْإِنسُ وَٱلْجِنُّ عَلَى ٱللَّهِ كَذِبًۭا ﴿٥﴾

а ми думали, що ні люди, ні джини не будуть зводити наговір на Аллага

وَأَنَّهُۥ كَانَ رِجَالٌۭ مِّنَ ٱلْإِنسِ يَعُوذُونَ بِرِجَالٍۢ مِّنَ ٱلْجِنِّ فَزَادُوهُمْ رَهَقًۭا ﴿٦﴾

Чоловіки серед людей шукали опіки в джинів-чоловіків, але ті лише збільшували їхній гріх.

وَأَنَّهُمْ ظَنُّوا۟ كَمَا ظَنَنتُمْ أَن لَّن يَبْعَثَ ٱللَّهُ أَحَدًۭا ﴿٧﴾

Вони думали так само, як і ви, що Аллаг нікого не воскресить

وَأَنَّا لَمَسْنَا ٱلسَّمَآءَ فَوَجَدْنَـٰهَا مُلِئَتْ حَرَسًۭا شَدِيدًۭا وَشُهُبًۭا ﴿٨﴾

Ми досягнули неба, але побачили, що воно заповнене суворими вартовими та палаючими світилами

وَأَنَّا كُنَّا نَقْعُدُ مِنْهَا مَقَـٰعِدَ لِلسَّمْعِ ۖ فَمَن يَسْتَمِعِ ٱلْـَٔانَ يَجِدْ لَهُۥ شِهَابًۭا رَّصَدًۭا ﴿٩﴾

Раніше ми сиділи в засідках, щоб підслуховувати. Але хто підслухає тепер, той знайде, що на нього чекає палаюче світило

وَأَنَّا لَا نَدْرِىٓ أَشَرٌّ أُرِيدَ بِمَن فِى ٱلْأَرْضِ أَمْ أَرَادَ بِهِمْ رَبُّهُمْ رَشَدًۭا ﴿١٠﴾

Ми не знаємо, чи прагнуть зла для тих, хто на землі, чи їхній Господь побажав для них прямого шляху

وَأَنَّا مِنَّا ٱلصَّـٰلِحُونَ وَمِنَّا دُونَ ذَٰلِكَ ۖ كُنَّا طَرَآئِقَ قِدَدًۭا ﴿١١﴾

Є серед нас праведники, а є також інші. Ми йдемо різними шляхами

وَأَنَّا ظَنَنَّآ أَن لَّن نُّعْجِزَ ٱللَّهَ فِى ٱلْأَرْضِ وَلَن نُّعْجِزَهُۥ هَرَبًۭا ﴿١٢﴾

Ми знаємо, що не зможемо врятуватись від Аллага на землі, і що не зможемо утекти від Нього

وَأَنَّا لَمَّا سَمِعْنَا ٱلْهُدَىٰٓ ءَامَنَّا بِهِۦ ۖ فَمَن يُؤْمِنۢ بِرَبِّهِۦ فَلَا يَخَافُ بَخْسًۭا وَلَا رَهَقًۭا ﴿١٣﴾

Коли ми почули про шлях прямий, то увірували в нього. А хто вірує в свого Господа, той не боїться ні втрат, ні утисків

وَأَنَّا مِنَّا ٱلْمُسْلِمُونَ وَمِنَّا ٱلْقَـٰسِطُونَ ۖ فَمَنْ أَسْلَمَ فَأُو۟لَـٰٓئِكَ تَحَرَّوْا۟ رَشَدًۭا ﴿١٤﴾

Є серед нас як покірні Аллагу, так і ті, які відхилились. А хто навернувся до ісламу, той рушив прямою дорогою!

وَأَمَّا ٱلْقَـٰسِطُونَ فَكَانُوا۟ لِجَهَنَّمَ حَطَبًۭا ﴿١٥﴾

Ті, які відхилились, будуть паливом для геєни!

وَأَلَّوِ ٱسْتَقَـٰمُوا۟ عَلَى ٱلطَّرِيقَةِ لَأَسْقَيْنَـٰهُم مَّآءً غَدَقًۭا ﴿١٦﴾

Якби вони невідступно трималися шляху, то Ми дарували б їм досхочу води

لِّنَفْتِنَهُمْ فِيهِ ۚ وَمَن يُعْرِضْ عَن ذِكْرِ رَبِّهِۦ يَسْلُكْهُ عَذَابًۭا صَعَدًۭا ﴿١٧﴾

щоб цим випробувати їх! А того, хто відвертається від нагадування Господа свого, Він провадить до важкого покарання

وَأَنَّ ٱلْمَسَـٰجِدَ لِلَّهِ فَلَا تَدْعُوا۟ مَعَ ٱللَّهِ أَحَدًۭا ﴿١٨﴾

Місця поклоніння належать Аллагу, тож не кличте нарівні з Аллагом нікого

وَأَنَّهُۥ لَمَّا قَامَ عَبْدُ ٱللَّهِ يَدْعُوهُ كَادُوا۟ يَكُونُونَ عَلَيْهِ لِبَدًۭا ﴿١٩﴾

Коли раб Аллага піднявся та закликав Його, вони зібралися навколо нього

قُلْ إِنَّمَآ أَدْعُوا۟ رَبِّى وَلَآ أُشْرِكُ بِهِۦٓ أَحَدًۭا ﴿٢٠﴾

Скажи: «Я закликаю Аллага та не додаю Йому нікого в поклонінні!

قُلْ إِنِّى لَآ أَمْلِكُ لَكُمْ ضَرًّۭا وَلَا رَشَدًۭا ﴿٢١﴾

Скажи: «Я не маю влади ні заподіяти вам шкоду, ні скерувати вас на прямий шлях!

قُلْ إِنِّى لَن يُجِيرَنِى مِنَ ٱللَّهِ أَحَدٌۭ وَلَنْ أَجِدَ مِن دُونِهِۦ مُلْتَحَدًا ﴿٢٢﴾

Скажи: «Ніхто не захистить мене від Аллага, і я не знайду притулок ні в кого іншого

إِلَّا بَلَـٰغًۭا مِّنَ ٱللَّهِ وَرِسَـٰلَـٰتِهِۦ ۚ وَمَن يَعْصِ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ فَإِنَّ لَهُۥ نَارَ جَهَنَّمَ خَـٰلِدِينَ فِيهَآ أَبَدًا ﴿٢٣﴾

Я лише приніс те, що передає Аллаг, а також Його послання. А хто не послухає Аллага та Його Посланця, тих чекає вогонь геєни, де вони будуть вічно!

حَتَّىٰٓ إِذَا رَأَوْا۟ مَا يُوعَدُونَ فَسَيَعْلَمُونَ مَنْ أَضْعَفُ نَاصِرًۭا وَأَقَلُّ عَدَدًۭا ﴿٢٤﴾

А коли вони побачать те, що їм обіцяно, то дізнаються, чиї помічники слабші та менші за кількістю

قُلْ إِنْ أَدْرِىٓ أَقَرِيبٌۭ مَّا تُوعَدُونَ أَمْ يَجْعَلُ لَهُۥ رَبِّىٓ أَمَدًا ﴿٢٥﴾

Скажи: «Я не знаю, чи близьке те, що вам обіцяно, чи Господь відстрочив його!

عَـٰلِمُ ٱلْغَيْبِ فَلَا يُظْهِرُ عَلَىٰ غَيْبِهِۦٓ أَحَدًا ﴿٢٦﴾

Він знає потаємне та не відкриває його нікому

إِلَّا مَنِ ٱرْتَضَىٰ مِن رَّسُولٍۢ فَإِنَّهُۥ يَسْلُكُ مِنۢ بَيْنِ يَدَيْهِ وَمِنْ خَلْفِهِۦ رَصَدًۭا ﴿٢٧﴾

крім тих посланців, якими Він задоволений та до яких приставляє вартових — попереду та позаду

لِّيَعْلَمَ أَن قَدْ أَبْلَغُوا۟ رِسَـٰلَـٰتِ رَبِّهِمْ وَأَحَاطَ بِمَا لَدَيْهِمْ وَأَحْصَىٰ كُلَّ شَىْءٍ عَدَدًۢا ﴿٢٨﴾

щоб дізнатись, чи донесли вони послання Господа свого. Він осягає все, що трапляється з ними; Він порахував кожну річ

يَـٰٓأَيُّهَا ٱلْمُزَّمِّلُ ﴿١﴾

О загорнутий

قُمِ ٱلَّيْلَ إِلَّا قَلِيلًۭا ﴿٢﴾

Звершуй молитву цілу ніч, окрім якогось часу

نِّصْفَهُۥٓ أَوِ ٱنقُصْ مِنْهُ قَلِيلًا ﴿٣﴾

половину ночі, трохи менше за це

أَوْ زِدْ عَلَيْهِ وَرَتِّلِ ٱلْقُرْءَانَ تَرْتِيلًا ﴿٤﴾

або й більше. Читай Коран розмірено

إِنَّا سَنُلْقِى عَلَيْكَ قَوْلًۭا ثَقِيلًا ﴿٥﴾

Ми неодмінно дамо тобі вагоме слово

إِنَّ نَاشِئَةَ ٱلَّيْلِ هِىَ أَشَدُّ وَطْـًۭٔا وَأَقْوَمُ قِيلًا ﴿٦﴾

Воістину, молитва вночі набагато сильніша та набагато ясніша

إِنَّ لَكَ فِى ٱلنَّهَارِ سَبْحًۭا طَوِيلًۭا ﴿٧﴾

Воістину, вдень ти довго зайнятий іншим

وَٱذْكُرِ ٱسْمَ رَبِّكَ وَتَبَتَّلْ إِلَيْهِ تَبْتِيلًۭا ﴿٨﴾

Згадуй же ім’я Господа твого та цілком віддай себе Йому

رَّبُّ ٱلْمَشْرِقِ وَٱلْمَغْرِبِ لَآ إِلَـٰهَ إِلَّا هُوَ فَٱتَّخِذْهُ وَكِيلًۭا ﴿٩﴾

Господь сходу й заходу; немає бога, крім Нього! Візьми ж Його своїм Опікуном

وَٱصْبِرْ عَلَىٰ مَا يَقُولُونَ وَٱهْجُرْهُمْ هَجْرًۭا جَمِيلًۭا ﴿١٠﴾

Виявляй терпіння до їхніх слів та гідно уникай їх

وَذَرْنِى وَٱلْمُكَذِّبِينَ أُو۟لِى ٱلنَّعْمَةِ وَمَهِّلْهُمْ قَلِيلًا ﴿١١﴾

Залиш Мене з тими, які вважають істину брехнею і насолоджуються благами; даруй їм невелику відстрочку

إِنَّ لَدَيْنَآ أَنكَالًۭا وَجَحِيمًۭا ﴿١٢﴾

Воістину, в Нас є кайдани та пекло

وَطَعَامًۭا ذَا غُصَّةٍۢ وَعَذَابًا أَلِيمًۭا ﴿١٣﴾

їжа, яка стає в горлі, а також болісна кара

يَوْمَ تَرْجُفُ ٱلْأَرْضُ وَٱلْجِبَالُ وَكَانَتِ ٱلْجِبَالُ كَثِيبًۭا مَّهِيلًا ﴿١٤﴾

У той День земля та гори здригнуться, а самі гори стануть наче пагорби із сипучого піску

إِنَّآ أَرْسَلْنَآ إِلَيْكُمْ رَسُولًۭا شَـٰهِدًا عَلَيْكُمْ كَمَآ أَرْسَلْنَآ إِلَىٰ فِرْعَوْنَ رَسُولًۭا ﴿١٥﴾

Ми відіслали до вас посланця як свідка проти вас — так само, як Ми відсилали посланця до Фірауна

فَعَصَىٰ فِرْعَوْنُ ٱلرَّسُولَ فَأَخَذْنَـٰهُ أَخْذًۭا وَبِيلًۭا ﴿١٦﴾

Але Фіраун не послухав посланця, тож Ми міцно схопили його

فَكَيْفَ تَتَّقُونَ إِن كَفَرْتُمْ يَوْمًۭا يَجْعَلُ ٱلْوِلْدَٰنَ شِيبًا ﴿١٧﴾

Як же ви врятуєтесь, якщо не увіруєте в той День, коли стануть сивими малі діти

ٱلسَّمَآءُ مُنفَطِرٌۢ بِهِۦ ۚ كَانَ وَعْدُهُۥ مَفْعُولًا ﴿١٨﴾

Тоді розкриється небо й буде виконано обіцянку

إِنَّ هَـٰذِهِۦ تَذْكِرَةٌۭ ۖ فَمَن شَآءَ ٱتَّخَذَ إِلَىٰ رَبِّهِۦ سَبِيلًا ﴿١٩﴾

Воістину, це — нагадування! І хто побажає, той стане на шлях до Господа свого

۞ إِنَّ رَبَّكَ يَعْلَمُ أَنَّكَ تَقُومُ أَدْنَىٰ مِن ثُلُثَىِ ٱلَّيْلِ وَنِصْفَهُۥ وَثُلُثَهُۥ وَطَآئِفَةٌۭ مِّنَ ٱلَّذِينَ مَعَكَ ۚ وَٱللَّهُ يُقَدِّرُ ٱلَّيْلَ وَٱلنَّهَارَ ۚ عَلِمَ أَن لَّن تُحْصُوهُ فَتَابَ عَلَيْكُمْ ۖ فَٱقْرَءُوا۟ مَا تَيَسَّرَ مِنَ ٱلْقُرْءَانِ ۚ عَلِمَ أَن سَيَكُونُ مِنكُم مَّرْضَىٰ ۙ وَءَاخَرُونَ يَضْرِبُونَ فِى ٱلْأَرْضِ يَبْتَغُونَ مِن فَضْلِ ٱللَّهِ ۙ وَءَاخَرُونَ يُقَـٰتِلُونَ فِى سَبِيلِ ٱللَّهِ ۖ فَٱقْرَءُوا۟ مَا تَيَسَّرَ مِنْهُ ۚ وَأَقِيمُوا۟ ٱلصَّلَوٰةَ وَءَاتُوا۟ ٱلزَّكَوٰةَ وَأَقْرِضُوا۟ ٱللَّهَ قَرْضًا حَسَنًۭا ۚ وَمَا تُقَدِّمُوا۟ لِأَنفُسِكُم مِّنْ خَيْرٍۢ تَجِدُوهُ عِندَ ٱللَّهِ هُوَ خَيْرًۭا وَأَعْظَمَ أَجْرًۭا ۚ وَٱسْتَغْفِرُوا۟ ٱللَّهَ ۖ إِنَّ ٱللَّهَ غَفُورٌۭ رَّحِيمٌۢ ﴿٢٠﴾

Воістину, твій Господь знає, що й ти, й ті, хто з тобою, звершуєте молитву протягом двох третин ночі, половини чи третини. Аллаг визначає ніч і день! Він знає, що ви не зможете порахувати цього, тож приймає каяття ваше! Читайте з Корану те, що легше. Він знає, що дехто серед вас хворіє, дехто подорожує землею, шукаючи ласки Аллага, а дехто веде боротьбу на Його шляху! Читайте з нього те, що легше. Звершуйте молитву, давайте закят і давайте Аллагу добру позику! Яке б добро ви не приготували для себе, знайдете його в Аллага як кращу та більшу винагороду! Просіть же прощення в Аллага; воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний

يَـٰٓأَيُّهَا ٱلْمُدَّثِّرُ ﴿١﴾

О закутаний

قُمْ فَأَنذِرْ ﴿٢﴾

Вставай та застерігай

وَرَبَّكَ فَكَبِّرْ ﴿٣﴾

Звеличуй Господа свого

وَثِيَابَكَ فَطَهِّرْ ﴿٤﴾

очисти свій одяг

وَٱلرُّجْزَ فَٱهْجُرْ ﴿٥﴾

уникай мерзоти

وَلَا تَمْنُن تَسْتَكْثِرُ ﴿٦﴾

та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше

وَلِرَبِّكَ فَٱصْبِرْ ﴿٧﴾

Заради Господа свого будь терплячим

فَإِذَا نُقِرَ فِى ٱلنَّاقُورِ ﴿٨﴾

Коли засурмлять у ріг

فَذَٰلِكَ يَوْمَئِذٍۢ يَوْمٌ عَسِيرٌ ﴿٩﴾

той важкий Ден

عَلَى ٱلْكَـٰفِرِينَ غَيْرُ يَسِيرٍۢ ﴿١٠﴾

не буде легким для невіруючих

ذَرْنِى وَمَنْ خَلَقْتُ وَحِيدًۭا ﴿١١﴾

Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком

وَجَعَلْتُ لَهُۥ مَالًۭا مَّمْدُودًۭا ﴿١٢﴾

кому дарував велике багатств

وَبَنِينَ شُهُودًۭا ﴿١٣﴾

та синів, які знаходяться поряд із ним

وَمَهَّدتُّ لَهُۥ تَمْهِيدًۭا ﴿١٤﴾

для кого розкрив усе

ثُمَّ يَطْمَعُ أَنْ أَزِيدَ ﴿١٥﴾

Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше

كَلَّآ ۖ إِنَّهُۥ كَانَ لِـَٔايَـٰتِنَا عَنِيدًۭا ﴿١٦﴾

Ні! Він заперечує Наші знамення

سَأُرْهِقُهُۥ صَعُودًا ﴿١٧﴾

тож Я ускладню його шлях

إِنَّهُۥ فَكَّرَ وَقَدَّرَ ﴿١٨﴾

Він усе обдумав та розрахував

فَقُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ ﴿١٩﴾

Нехай він згине — як він усе розрахував

ثُمَّ قُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ ﴿٢٠﴾

Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував

ثُمَّ نَظَرَ ﴿٢١﴾

Потім він замислився

ثُمَّ عَبَسَ وَبَسَرَ ﴿٢٢﴾

далі нахмурився та насупився

ثُمَّ أَدْبَرَ وَٱسْتَكْبَرَ ﴿٢٣﴾

а потім відвернувся та загордився

فَقَالَ إِنْ هَـٰذَآ إِلَّا سِحْرٌۭ يُؤْثَرُ ﴿٢٤﴾

І сказав: «Це — лише переказане чаклунство

إِنْ هَـٰذَآ إِلَّا قَوْلُ ٱلْبَشَرِ ﴿٢٥﴾

Це лише слово людини!

سَأُصْلِيهِ سَقَرَ ﴿٢٦﴾

Ми вкинемо його в пекельне полум’я

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا سَقَرُ ﴿٢٧﴾

А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я

لَا تُبْقِى وَلَا تَذَرُ ﴿٢٨﴾

Воно не обминає та не залишає

لَوَّاحَةٌۭ لِّلْبَشَرِ ﴿٢٩﴾

спалюючи шкіру

عَلَيْهَا تِسْعَةَ عَشَرَ ﴿٣٠﴾

Над ним — дев’ятнадцять

وَمَا جَعَلْنَآ أَصْحَـٰبَ ٱلنَّارِ إِلَّا مَلَـٰٓئِكَةًۭ ۙ وَمَا جَعَلْنَا عِدَّتَهُمْ إِلَّا فِتْنَةًۭ لِّلَّذِينَ كَفَرُوا۟ لِيَسْتَيْقِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُوا۟ ٱلْكِتَـٰبَ وَيَزْدَادَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓا۟ إِيمَـٰنًۭا ۙ وَلَا يَرْتَابَ ٱلَّذِينَ أُوتُوا۟ ٱلْكِتَـٰبَ وَٱلْمُؤْمِنُونَ ۙ وَلِيَقُولَ ٱلَّذِينَ فِى قُلُوبِهِم مَّرَضٌۭ وَٱلْكَـٰفِرُونَ مَاذَآ أَرَادَ ٱللَّهُ بِهَـٰذَا مَثَلًۭا ۚ كَذَٰلِكَ يُضِلُّ ٱللَّهُ مَن يَشَآءُ وَيَهْدِى مَن يَشَآءُ ۚ وَمَا يَعْلَمُ جُنُودَ رَبِّكَ إِلَّا هُوَ ۚ وَمَا هِىَ إِلَّا ذِكْرَىٰ لِلْبَشَرِ ﴿٣١﴾

Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей

كَلَّا وَٱلْقَمَرِ ﴿٣٢﴾

Ні! Клянуся місяцем

وَٱلَّيْلِ إِذْ أَدْبَرَ ﴿٣٣﴾

Клянуся ніччю, коли вона відступає

وَٱلصُّبْحِ إِذَآ أَسْفَرَ ﴿٣٤﴾

Клянуся зорею, коли вона займається

إِنَّهَا لَإِحْدَى ٱلْكُبَرِ ﴿٣٥﴾

Воістину, це — одна із найвеличніших справ

نَذِيرًۭا لِّلْبَشَرِ ﴿٣٦﴾

яка застерігає людство

لِمَن شَآءَ مِنكُمْ أَن يَتَقَدَّمَ أَوْ يَتَأَخَّرَ ﴿٣٧﴾

тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад

كُلُّ نَفْسٍۭ بِمَا كَسَبَتْ رَهِينَةٌ ﴿٣٨﴾

Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула

إِلَّآ أَصْحَـٰبَ ٱلْيَمِينِ ﴿٣٩﴾

окрім людей, які праворуч

فِى جَنَّـٰتٍۢ يَتَسَآءَلُونَ ﴿٤٠﴾

які в райських садах розпитують одне одног

عَنِ ٱلْمُجْرِمِينَ ﴿٤١﴾

про грішників

مَا سَلَكَكُمْ فِى سَقَرَ ﴿٤٢﴾

«Що привело вас у пекельне полум’я?

قَالُوا۟ لَمْ نَكُ مِنَ ٱلْمُصَلِّينَ ﴿٤٣﴾

Ті скажуть: «Ми не були серед молільників

وَلَمْ نَكُ نُطْعِمُ ٱلْمِسْكِينَ ﴿٤٤﴾

не годували бідняк

وَكُنَّا نَخُوضُ مَعَ ٱلْخَآئِضِينَ ﴿٤٥﴾

та разом з іншими вдавалися до пустослів’я

وَكُنَّا نُكَذِّبُ بِيَوْمِ ٱلدِّينِ ﴿٤٦﴾

Ми вважали Судний День брехнею

حَتَّىٰٓ أَتَىٰنَا ٱلْيَقِينُ ﴿٤٧﴾

доки не прийшла до нас впевненість»

فَمَا تَنفَعُهُمْ شَفَـٰعَةُ ٱلشَّـٰفِعِينَ ﴿٤٨﴾

Їм не допоможе заступництво заступників

فَمَا لَهُمْ عَنِ ٱلتَّذْكِرَةِ مُعْرِضِينَ ﴿٤٩﴾

Чому ж вони відвертаються від нагадування

كَأَنَّهُمْ حُمُرٌۭ مُّسْتَنفِرَةٌۭ ﴿٥٠﴾

наче перелякані віслюки

فَرَّتْ مِن قَسْوَرَةٍۭ ﴿٥١﴾

які втікають від лева

بَلْ يُرِيدُ كُلُّ ٱمْرِئٍۢ مِّنْهُمْ أَن يُؤْتَىٰ صُحُفًۭا مُّنَشَّرَةًۭ ﴿٥٢﴾

Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої

كَلَّا ۖ بَل لَّا يَخَافُونَ ٱلْـَٔاخِرَةَ ﴿٥٣﴾

Ні! Вони не мають страху перед наступним життям

كَلَّآ إِنَّهُۥ تَذْكِرَةٌۭ ﴿٥٤﴾

Ні! Воістину, це — нагадування

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ ﴿٥٥﴾

І хто захоче, той згадає його

وَمَا يَذْكُرُونَ إِلَّآ أَن يَشَآءَ ٱللَّهُ ۚ هُوَ أَهْلُ ٱلتَّقْوَىٰ وَأَهْلُ ٱلْمَغْفِرَةِ ﴿٥٦﴾

Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення

لَآ أُقْسِمُ بِيَوْمِ ٱلْقِيَـٰمَةِ ﴿١﴾

Ні! Клянуся Днем Воскресіння

وَلَآ أُقْسِمُ بِٱلنَّفْسِ ٱللَّوَّامَةِ ﴿٢﴾

Ні! Клянуся душею, яка дорікає

أَيَحْسَبُ ٱلْإِنسَـٰنُ أَلَّن نَّجْمَعَ عِظَامَهُۥ ﴿٣﴾

Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток

بَلَىٰ قَـٰدِرِينَ عَلَىٰٓ أَن نُّسَوِّىَ بَنَانَهُۥ ﴿٤﴾

Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її

بَلْ يُرِيدُ ٱلْإِنسَـٰنُ لِيَفْجُرَ أَمَامَهُۥ ﴿٥﴾

Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі

يَسْـَٔلُ أَيَّانَ يَوْمُ ٱلْقِيَـٰمَةِ ﴿٦﴾

Запитує, коли настане День Воскресіння

فَإِذَا بَرِقَ ٱلْبَصَرُ ﴿٧﴾

Коли закотяться очі

وَخَسَفَ ٱلْقَمَرُ ﴿٨﴾

місяць накриє темрява

وَجُمِعَ ٱلشَّمْسُ وَٱلْقَمَرُ ﴿٩﴾

а сонце й місяць поєднаються

يَقُولُ ٱلْإِنسَـٰنُ يَوْمَئِذٍ أَيْنَ ٱلْمَفَرُّ ﴿١٠﴾

У той День людина скаже: «Куди тікати?

كَلَّا لَا وَزَرَ ﴿١١﴾

Та ж ні, немає схованки

إِلَىٰ رَبِّكَ يَوْمَئِذٍ ٱلْمُسْتَقَرُّ ﴿١٢﴾

У той День притулок буде біля твого Господа

يُنَبَّؤُا۟ ٱلْإِنسَـٰنُ يَوْمَئِذٍۭ بِمَا قَدَّمَ وَأَخَّرَ ﴿١٣﴾

У той День людину сповістять про те, що вона собі приготувала та що лишила по собі

بَلِ ٱلْإِنسَـٰنُ عَلَىٰ نَفْسِهِۦ بَصِيرَةٌۭ ﴿١٤﴾

Але людина сама буде свідком проти себе

وَلَوْ أَلْقَىٰ مَعَاذِيرَهُۥ ﴿١٥﴾

хоча б і намагалася виправдатись

لَا تُحَرِّكْ بِهِۦ لِسَانَكَ لِتَعْجَلَ بِهِۦٓ ﴿١٦﴾

Не повторюй його, намагаючись швидше запам’ятати

إِنَّ عَلَيْنَا جَمْعَهُۥ وَقُرْءَانَهُۥ ﴿١٧﴾

Нам належить зібрати його та прочитати

فَإِذَا قَرَأْنَـٰهُ فَٱتَّبِعْ قُرْءَانَهُۥ ﴿١٨﴾

Коли Ми прочитаємо його, то читай його й ти

ثُمَّ إِنَّ عَلَيْنَا بَيَانَهُۥ ﴿١٩﴾

А далі Нам належить пояснити його.

كَلَّا بَلْ تُحِبُّونَ ٱلْعَاجِلَةَ ﴿٢٠﴾

Та ж ні! Ви любите скороминучіст

وَتَذَرُونَ ٱلْـَٔاخِرَةَ ﴿٢١﴾

і нехтуєте життям наступним

وُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍۢ نَّاضِرَةٌ ﴿٢٢﴾

Деякі обличчя у той День будуть сяючими

إِلَىٰ رَبِّهَا نَاظِرَةٌۭ ﴿٢٣﴾

дивлячись на Господа свого

وَوُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍۭ بَاسِرَةٌۭ ﴿٢٤﴾

А інші обличчя у той День будуть засмученими

تَظُنُّ أَن يُفْعَلَ بِهَا فَاقِرَةٌۭ ﴿٢٥﴾

думаючи, що із ними трапиться лихо

كَلَّآ إِذَا بَلَغَتِ ٱلتَّرَاقِىَ ﴿٢٦﴾

Та ж ні! Коли підступить смерть

وَقِيلَ مَنْ ۜ رَاقٍۢ ﴿٢٧﴾

то скажуть: «Чи знайдеться лікар?

وَظَنَّ أَنَّهُ ٱلْفِرَاقُ ﴿٢٨﴾

Людина зрозуміє, що прийшла розлука

وَٱلْتَفَّتِ ٱلسَّاقُ بِٱلسَّاقِ ﴿٢٩﴾

Нога зійдеться з ногою.

إِلَىٰ رَبِّكَ يَوْمَئِذٍ ٱلْمَسَاقُ ﴿٣٠﴾

У той День людину приженуть до Господа твого

فَلَا صَدَّقَ وَلَا صَلَّىٰ ﴿٣١﴾

Вона не вірила й не молилась

وَلَـٰكِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ ﴿٣٢﴾

сприйняла істину як брехню та відвернулась

ثُمَّ ذَهَبَ إِلَىٰٓ أَهْلِهِۦ يَتَمَطَّىٰٓ ﴿٣٣﴾

а далі погордо вирушила до своєї родини

أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰ ﴿٣٤﴾

Горе тобі, горе

ثُمَّ أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰٓ ﴿٣٥﴾

І ще раз: горе тобі, горе

أَيَحْسَبُ ٱلْإِنسَـٰنُ أَن يُتْرَكَ سُدًى ﴿٣٦﴾

Невже людина думає, що вона залишена без нагляду

أَلَمْ يَكُ نُطْفَةًۭ مِّن مَّنِىٍّۢ يُمْنَىٰ ﴿٣٧﴾

Невже вона не була краплею сім’я, що ллється

ثُمَّ كَانَ عَلَقَةًۭ فَخَلَقَ فَسَوَّىٰ ﴿٣٨﴾

А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили

فَجَعَلَ مِنْهُ ٱلزَّوْجَيْنِ ٱلذَّكَرَ وَٱلْأُنثَىٰٓ ﴿٣٩﴾

зробивши з неї пару: чоловіка та жінку

أَلَيْسَ ذَٰلِكَ بِقَـٰدِرٍ عَلَىٰٓ أَن يُحْـِۧىَ ٱلْمَوْتَىٰ ﴿٤٠﴾

То невже Він не спроможний оживити померлих

هَلْ أَتَىٰ عَلَى ٱلْإِنسَـٰنِ حِينٌۭ مِّنَ ٱلدَّهْرِ لَمْ يَكُن شَيْـًۭٔا مَّذْكُورًا ﴿١﴾

Чи не минув для людини той час, коли вона була річчю, не гідною згадки

إِنَّا خَلَقْنَا ٱلْإِنسَـٰنَ مِن نُّطْفَةٍ أَمْشَاجٍۢ نَّبْتَلِيهِ فَجَعَلْنَـٰهُ سَمِيعًۢا بَصِيرًا ﴿٢﴾

Воістину, Ми створили людину зі змішаної краплі сім’я, випробовуючи її, а потім дарували їй слух і зір

إِنَّا هَدَيْنَـٰهُ ٱلسَّبِيلَ إِمَّا شَاكِرًۭا وَإِمَّا كَفُورًا ﴿٣﴾

Воістину, Ми повели її шляхом, буде вона вдячною чи невдячною

إِنَّآ أَعْتَدْنَا لِلْكَـٰفِرِينَ سَلَـٰسِلَا۟ وَأَغْلَـٰلًۭا وَسَعِيرًا ﴿٤﴾

Ми приготували для невіруючих ланцюги, кайдани та полум’я

إِنَّ ٱلْأَبْرَارَ يَشْرَبُونَ مِن كَأْسٍۢ كَانَ مِزَاجُهَا كَافُورًا ﴿٥﴾

Воістину, праведники питимуть із чаші напій, змішаний із камфорою

عَيْنًۭا يَشْرَبُ بِهَا عِبَادُ ٱللَّهِ يُفَجِّرُونَهَا تَفْجِيرًۭا ﴿٦﴾

Раби Аллага будуть пити із джерела, скеровуючи його потік туди, куди побажають

يُوفُونَ بِٱلنَّذْرِ وَيَخَافُونَ يَوْمًۭا كَانَ شَرُّهُۥ مُسْتَطِيرًۭا ﴿٧﴾

Вони виконують обітниці та бояться Дня, зло якого охопить усе

وَيُطْعِمُونَ ٱلطَّعَامَ عَلَىٰ حُبِّهِۦ مِسْكِينًۭا وَيَتِيمًۭا وَأَسِيرًا ﴿٨﴾

Вони дають їжу нужденному, сироті та полоненому, хоча й самі хочуть її

إِنَّمَا نُطْعِمُكُمْ لِوَجْهِ ٱللَّهِ لَا نُرِيدُ مِنكُمْ جَزَآءًۭ وَلَا شُكُورًا ﴿٩﴾

«Ми годуємо вас заради лику Аллага; ми не прагнемо вашої відплати чи вдячності

إِنَّا نَخَافُ مِن رَّبِّنَا يَوْمًا عَبُوسًۭا قَمْطَرِيرًۭا ﴿١٠﴾

Ми боїмося Дня, який прийде від нашого Господа та буде похмурим і суворим!

فَوَقَىٰهُمُ ٱللَّهُ شَرَّ ذَٰلِكَ ٱلْيَوْمِ وَلَقَّىٰهُمْ نَضْرَةًۭ وَسُرُورًۭا ﴿١١﴾

Аллаг захистить їх від зла того Дня й допоможе зустріти сяйво та радість

وَجَزَىٰهُم بِمَا صَبَرُوا۟ جَنَّةًۭ وَحَرِيرًۭا ﴿١٢﴾

винагородить їх райським садом і шовком — за те, що вони були терплячими

مُّتَّكِـِٔينَ فِيهَا عَلَى ٱلْأَرَآئِكِ ۖ لَا يَرَوْنَ فِيهَا شَمْسًۭا وَلَا زَمْهَرِيرًۭا ﴿١٣﴾

Лежачи на ложах, вони не побачать там ні сонця, ні морозу

وَدَانِيَةً عَلَيْهِمْ ظِلَـٰلُهَا وَذُلِّلَتْ قُطُوفُهَا تَذْلِيلًۭا ﴿١٤﴾

Їхні тіні стануть близькими, а плоди будуть покірними

وَيُطَافُ عَلَيْهِم بِـَٔانِيَةٍۢ مِّن فِضَّةٍۢ وَأَكْوَابٍۢ كَانَتْ قَوَارِيرَا۠ ﴿١٥﴾

Обходити їх будуть із посудом зі срібла та кубками з кришталю

قَوَارِيرَا۟ مِن فِضَّةٍۢ قَدَّرُوهَا تَقْدِيرًۭا ﴿١٦﴾

зі сріблом і кришталем належних розмірів

وَيُسْقَوْنَ فِيهَا كَأْسًۭا كَانَ مِزَاجُهَا زَنجَبِيلًا ﴿١٧﴾

Напувати їх будуть із чаші напоєм, змішаним з імбиром

عَيْنًۭا فِيهَا تُسَمَّىٰ سَلْسَبِيلًۭا ﴿١٨﴾

Із джерела, названого Сальсабілем

۞ وَيَطُوفُ عَلَيْهِمْ وِلْدَٰنٌۭ مُّخَلَّدُونَ إِذَا رَأَيْتَهُمْ حَسِبْتَهُمْ لُؤْلُؤًۭا مَّنثُورًۭا ﴿١٩﴾

Їх будуть обходити вічно молоді юнаки; поглянувши на них, ти приймеш їх за розсипані перлини

وَإِذَا رَأَيْتَ ثَمَّ رَأَيْتَ نَعِيمًۭا وَمُلْكًۭا كَبِيرًا ﴿٢٠﴾

Поглянувши, ти побачиш там благо та велику владу

عَـٰلِيَهُمْ ثِيَابُ سُندُسٍ خُضْرٌۭ وَإِسْتَبْرَقٌۭ ۖ وَحُلُّوٓا۟ أَسَاوِرَ مِن فِضَّةٍۢ وَسَقَىٰهُمْ رَبُّهُمْ شَرَابًۭا طَهُورًا ﴿٢١﴾

На них буде зелений одяг із атласу й парчі; прикрашені вони будуть браслетами зі срібла, а Господь напуватиме їх чистим напоєм

إِنَّ هَـٰذَا كَانَ لَكُمْ جَزَآءًۭ وَكَانَ سَعْيُكُم مَّشْكُورًا ﴿٢٢﴾

Такою буде відплата для вас; віддячені ваші зусилля

إِنَّا نَحْنُ نَزَّلْنَا عَلَيْكَ ٱلْقُرْءَانَ تَنزِيلًۭا ﴿٢٣﴾

Воістину, Ми зіслали тобі Коран частинами

فَٱصْبِرْ لِحُكْمِ رَبِّكَ وَلَا تُطِعْ مِنْهُمْ ءَاثِمًا أَوْ كَفُورًۭا ﴿٢٤﴾

Терпи ж, доки не прийде рішення Господа твого; не корися ж грішникам і невіруючим серед них

وَٱذْكُرِ ٱسْمَ رَبِّكَ بُكْرَةًۭ وَأَصِيلًۭا ﴿٢٥﴾

Згадуй ім’я свого Господа вранці і ввечері

وَمِنَ ٱلَّيْلِ فَٱسْجُدْ لَهُۥ وَسَبِّحْهُ لَيْلًۭا طَوِيلًا ﴿٢٦﴾

а також уночі. Вклоняйся Йому та прославляй Його протягом довгої ночі

إِنَّ هَـٰٓؤُلَآءِ يُحِبُّونَ ٱلْعَاجِلَةَ وَيَذَرُونَ وَرَآءَهُمْ يَوْمًۭا ثَقِيلًۭا ﴿٢٧﴾

Воістину, ці люди люблять скороминучість та нехтують важким Днем.

نَّحْنُ خَلَقْنَـٰهُمْ وَشَدَدْنَآ أَسْرَهُمْ ۖ وَإِذَا شِئْنَا بَدَّلْنَآ أَمْثَـٰلَهُمْ تَبْدِيلًا ﴿٢٨﴾

Ми створили їх та зміцнили їхні кістки. Але якщо Ми побажаємо, то замінимо їх іншими людьми

إِنَّ هَـٰذِهِۦ تَذْكِرَةٌۭ ۖ فَمَن شَآءَ ٱتَّخَذَ إِلَىٰ رَبِّهِۦ سَبِيلًۭا ﴿٢٩﴾

Воістину, це — нагадування! І хто побажає, той стане на шлях до Господа свого

وَمَا تَشَآءُونَ إِلَّآ أَن يَشَآءَ ٱللَّهُ ۚ إِنَّ ٱللَّهَ كَانَ عَلِيمًا حَكِيمًۭا ﴿٣٠﴾

Але ви не побажаєте цього, якщо не побажає Аллаг. Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Мудрий

يُدْخِلُ مَن يَشَآءُ فِى رَحْمَتِهِۦ ۚ وَٱلظَّـٰلِمِينَ أَعَدَّ لَهُمْ عَذَابًا أَلِيمًۢا ﴿٣١﴾

вводить у Свою милість, кого побажає; а для несправедливих Ми приготували болісну кару

وَٱلْمُرْسَلَـٰتِ عُرْفًۭا ﴿١﴾

Клянуся добрими вісниками

فَٱلْعَـٰصِفَـٰتِ عَصْفًۭا ﴿٢﴾

які сильно віють

وَٱلنَّـٰشِرَٰتِ نَشْرًۭا ﴿٣﴾

які стрімко поширюються

فَٱلْفَـٰرِقَـٰتِ فَرْقًۭا ﴿٤﴾

які впевнено розрізнюють

فَٱلْمُلْقِيَـٰتِ ذِكْرًا ﴿٥﴾

які приносять нагадування

عُذْرًا أَوْ نُذْرًا ﴿٦﴾

задля виправдання або застереження!

إِنَّمَا تُوعَدُونَ لَوَٰقِعٌۭ ﴿٧﴾

Обіцяне вам неодмінно збудеться

فَإِذَا ٱلنُّجُومُ طُمِسَتْ ﴿٨﴾

Коли зорі згаснуть

وَإِذَا ٱلسَّمَآءُ فُرِجَتْ ﴿٩﴾

коли небо трісне

وَإِذَا ٱلْجِبَالُ نُسِفَتْ ﴿١٠﴾

коли гори розвіються

وَإِذَا ٱلرُّسُلُ أُقِّتَتْ ﴿١١﴾

коли посланцям буде встановлено строк

لِأَىِّ يَوْمٍ أُجِّلَتْ ﴿١٢﴾

на який же день це призначено

لِيَوْمِ ٱلْفَصْلِ ﴿١٣﴾

На День Розрізнення

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا يَوْمُ ٱلْفَصْلِ ﴿١٤﴾

А звідки тобі знати, що таке День Розрізнення

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿١٥﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

أَلَمْ نُهْلِكِ ٱلْأَوَّلِينَ ﴿١٦﴾

Невже Ми не знищили давні народи

ثُمَّ نُتْبِعُهُمُ ٱلْـَٔاخِرِينَ ﴿١٧﴾

Потім за ними підуть ще й інші

كَذَٰلِكَ نَفْعَلُ بِٱلْمُجْرِمِينَ ﴿١٨﴾

Ось так Ми вчиняємо з грішниками

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿١٩﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

أَلَمْ نَخْلُقكُّم مِّن مَّآءٍۢ مَّهِينٍۢ ﴿٢٠﴾

Невже Ми не створили вас із мізерної рідини

فَجَعَلْنَـٰهُ فِى قَرَارٍۢ مَّكِينٍ ﴿٢١﴾

вмістивши її у надійне місц

إِلَىٰ قَدَرٍۢ مَّعْلُومٍۢ ﴿٢٢﴾

до визначеного строку

فَقَدَرْنَا فَنِعْمَ ٱلْقَـٰدِرُونَ ﴿٢٣﴾

Ми визначили міру; як же прекрасно Ми визначаємо міру

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٢٤﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

أَلَمْ نَجْعَلِ ٱلْأَرْضَ كِفَاتًا ﴿٢٥﴾

Хіба Ми не зробили землю вмістилище

أَحْيَآءًۭ وَأَمْوَٰتًۭا ﴿٢٦﴾

живих і мертвих

وَجَعَلْنَا فِيهَا رَوَٰسِىَ شَـٰمِخَـٰتٍۢ وَأَسْقَيْنَـٰكُم مَّآءًۭ فُرَاتًۭا ﴿٢٧﴾

хіба не встановили там непорушні й високі гори, хіба не дарували вам для пиття прісну воду

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٢٨﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

ٱنطَلِقُوٓا۟ إِلَىٰ مَا كُنتُم بِهِۦ تُكَذِّبُونَ ﴿٢٩﴾

Йдіть же до того, що ви вважали за брехню

ٱنطَلِقُوٓا۟ إِلَىٰ ظِلٍّۢ ذِى ثَلَـٰثِ شُعَبٍۢ ﴿٣٠﴾

Йдіть же в тінь із трьома гілками

لَّا ظَلِيلٍۢ وَلَا يُغْنِى مِنَ ٱللَّهَبِ ﴿٣١﴾

яка не дарує затінку та не закриває від полум’я

إِنَّهَا تَرْمِى بِشَرَرٍۢ كَٱلْقَصْرِ ﴿٣٢﴾

сипле іскри, наче фортеця

كَأَنَّهُۥ جِمَـٰلَتٌۭ صُفْرٌۭ ﴿٣٣﴾

схожа на жовтих верблюдів.

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٣٤﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

هَـٰذَا يَوْمُ لَا يَنطِقُونَ ﴿٣٥﴾

У той День вони не будуть розмовляти

وَلَا يُؤْذَنُ لَهُمْ فَيَعْتَذِرُونَ ﴿٣٦﴾

і не дозволять їм шукати виправдань

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٣٧﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

هَـٰذَا يَوْمُ ٱلْفَصْلِ ۖ جَمَعْنَـٰكُمْ وَٱلْأَوَّلِينَ ﴿٣٨﴾

Ось він — День Розрізнення! Ми зібрали й вас, і тих, хто жив ще раніше

فَإِن كَانَ لَكُمْ كَيْدٌۭ فَكِيدُونِ ﴿٣٩﴾

Якщо маєте якусь хитрість, то спробуйте хитрувати проти Мене

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٤٠﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى ظِلَـٰلٍۢ وَعُيُونٍۢ ﴿٤١﴾

Воістину, богобоязливі перебуватимуть серед затінку, джере

وَفَوَٰكِهَ مِمَّا يَشْتَهُونَ ﴿٤٢﴾

і плодів — тих, які побажають

كُلُوا۟ وَٱشْرَبُوا۟ هَنِيٓـًٔۢا بِمَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ ﴿٤٣﴾

Їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви

إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ ﴿٤٤﴾

Ось так Ми винагороджуємо праведників

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٤٥﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

كُلُوا۟ وَتَمَتَّعُوا۟ قَلِيلًا إِنَّكُم مُّجْرِمُونَ ﴿٤٦﴾

Їжте й насолоджуйтесь, але ж недовго, бо ви — грішники

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٤٧﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

وَإِذَا قِيلَ لَهُمُ ٱرْكَعُوا۟ لَا يَرْكَعُونَ ﴿٤٨﴾

Коли говорять їм: «Вклоніться», — вони не вклоняються

وَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿٤٩﴾

Лихом буде цей День для тих, хто заперечує правду

فَبِأَىِّ حَدِيثٍۭ بَعْدَهُۥ يُؤْمِنُونَ ﴿٥٠﴾

У яку ж розповідь після цієї вони не увірують