Руку 458 взято із Сури At-Tur (аяти 1 - 28). Він містить 28 аятів і належить до Джуз 27.
Оновлено 05 серпень 2026 о 16h34
Прочитати сторінку повністю : Читати Руку 458 Корану →
وَٱلطُّورِ ﴿١﴾
Клянуся горою
وَكِتَـٰبٍۢ مَّسْطُورٍۢ ﴿٢﴾
Клянуся книгою, написано
فِى رَقٍّۢ مَّنشُورٍۢ ﴿٣﴾
на сувоях розгорнутих
وَٱلْبَيْتِ ٱلْمَعْمُورِ ﴿٤﴾
Клянуся храмом населеним!
وَٱلسَّقْفِ ٱلْمَرْفُوعِ ﴿٥﴾
І зведеним склепінням
وَٱلْبَحْرِ ٱلْمَسْجُورِ ﴿٦﴾
Клянуся бурхливим морем
إِنَّ عَذَابَ رَبِّكَ لَوَٰقِعٌۭ ﴿٧﴾
Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде
مَّا لَهُۥ مِن دَافِعٍۢ ﴿٨﴾
і ніщо не відверне її
يَوْمَ تَمُورُ ٱلسَّمَآءُ مَوْرًۭا ﴿٩﴾
У той День небо захитається
وَتَسِيرُ ٱلْجِبَالُ سَيْرًۭا ﴿١٠﴾
а гори почнуть рухатися
فَوَيْلٌۭ يَوْمَئِذٍۢ لِّلْمُكَذِّبِينَ ﴿١١﴾
Горе ж у той День тим, які заперечують [істину]
ٱلَّذِينَ هُمْ فِى خَوْضٍۢ يَلْعَبُونَ ﴿١٢﴾
які граються своїм багатослів’ям
يَوْمَ يُدَعُّونَ إِلَىٰ نَارِ جَهَنَّمَ دَعًّا ﴿١٣﴾
У той День вкинуть їх у вогонь геєни
هَـٰذِهِ ٱلنَّارُ ٱلَّتِى كُنتُم بِهَا تُكَذِّبُونَ ﴿١٤﴾
Ось — вогонь, який ви заперечували
أَفَسِحْرٌ هَـٰذَآ أَمْ أَنتُمْ لَا تُبْصِرُونَ ﴿١٥﴾
Невже це чаклунство? Або ж ви не бачите
ٱصْلَوْهَا فَٱصْبِرُوٓا۟ أَوْ لَا تَصْبِرُوا۟ سَوَآءٌ عَلَيْكُمْ ۖ إِنَّمَا تُجْزَوْنَ مَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ ﴿١٦﴾
Тож палайте в ньому! Все одно для вас, матимете ви терпіння чи ні — відплачено вам лише за те, що ви чинили
إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى جَنَّـٰتٍۢ وَنَعِيمٍۢ ﴿١٧﴾
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, у насолоді
فَـٰكِهِينَ بِمَآ ءَاتَىٰهُمْ رَبُّهُمْ وَوَقَىٰهُمْ رَبُّهُمْ عَذَابَ ٱلْجَحِيمِ ﴿١٨﴾
Радіючи тому, що дав їм Господь їхній. Господь уберіг їх від кари пекельної
كُلُوا۟ وَٱشْرَبُوا۟ هَنِيٓـًٔۢا بِمَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ ﴿١٩﴾
Їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви
مُتَّكِـِٔينَ عَلَىٰ سُرُرٍۢ مَّصْفُوفَةٍۢ ۖ وَزَوَّجْنَـٰهُم بِحُورٍ عِينٍۢ ﴿٢٠﴾
Лежатимуть вони на ложах розставлених, і одружимо Ми їх із чорноокими
وَٱلَّذِينَ ءَامَنُوا۟ وَٱتَّبَعَتْهُمْ ذُرِّيَّتُهُم بِإِيمَـٰنٍ أَلْحَقْنَا بِهِمْ ذُرِّيَّتَهُمْ وَمَآ أَلَتْنَـٰهُم مِّنْ عَمَلِهِم مِّن شَىْءٍۢ ۚ كُلُّ ٱمْرِئٍۭ بِمَا كَسَبَ رَهِينٌۭ ﴿٢١﴾
Ми з’єднаємо тих, які увірували, із нащадками їхніми, які слідували за ними у вірі, і не применшимо Ми вчинків їхніх! Кожна людина є заручником того, що вона собі здобула
وَأَمْدَدْنَـٰهُم بِفَـٰكِهَةٍۢ وَلَحْمٍۢ مِّمَّا يَشْتَهُونَ ﴿٢٢﴾
Ми наділимо їх плодами та м’ясом — таким, якого побажають вони
يَتَنَـٰزَعُونَ فِيهَا كَأْسًۭا لَّا لَغْوٌۭ فِيهَا وَلَا تَأْثِيمٌۭ ﴿٢٣﴾
Вони передаватимуть одне одному чашу, яка не буде причиною ні марнослів’я, ні гріха
۞ وَيَطُوفُ عَلَيْهِمْ غِلْمَانٌۭ لَّهُمْ كَأَنَّهُمْ لُؤْلُؤٌۭ مَّكْنُونٌۭ ﴿٢٤﴾
Обходитимуть їх юнаки, схожі на приховані перли
وَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍۢ يَتَسَآءَلُونَ ﴿٢٥﴾
Віруючі будуть звертатись одне до одного
قَالُوٓا۟ إِنَّا كُنَّا قَبْلُ فِىٓ أَهْلِنَا مُشْفِقِينَ ﴿٢٦﴾
«Воістину, раніше, перебуваючи серед наших рідних, ми боялися
فَمَنَّ ٱللَّهُ عَلَيْنَا وَوَقَىٰنَا عَذَابَ ٱلسَّمُومِ ﴿٢٧﴾
та Аллаг дарував нам милість і врятував від пекучої кари
إِنَّا كُنَّا مِن قَبْلُ نَدْعُوهُ ۖ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلْبَرُّ ٱلرَّحِيمُ ﴿٢٨﴾
Ми закликали до Нього перед цим; воістину, Він — Добрий, Милосердний!