Читати Руку 533 Корану

وَٱلشَّمْسِ وَضُحَىٰهَا ﴿1﴾

Клянуся сонцем і світлом його

وَٱلْقَمَرِ إِذَا تَلَىٰهَا ﴿2﴾

клянуся місяцем, коли плине він за ним

وَٱلنَّهَارِ إِذَا جَلَّىٰهَا ﴿3﴾

клянуся днем, коли воно освітлює його

وَٱلَّيْلِ إِذَا يَغْشَىٰهَا ﴿4﴾

клянуся ніччю, коли накриває вона його

وَٱلسَّمَآءِ وَمَا بَنَىٰهَا ﴿5﴾

Клянуся небом і Тим, Хто збудував його

وَٱلْأَرْضِ وَمَا طَحَىٰهَا ﴿6﴾

клянуся землею і Тим, Хто розіслав її

وَنَفْسٍۢ وَمَا سَوَّىٰهَا ﴿7﴾

клянуся душею і Тим, Хто розмірив її

فَأَلْهَمَهَا فُجُورَهَا وَتَقْوَىٰهَا ﴿8﴾

і відкрив їй грішність і праведність її

قَدْ أَفْلَحَ مَن زَكَّىٰهَا ﴿9﴾

Істинно, здобув успіх той, хто очистив її

وَقَدْ خَابَ مَن دَسَّىٰهَا ﴿10﴾

Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її

كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِطَغْوَىٰهَآ ﴿11﴾

Відкинули самудити посланця через безчестя свої

إِذِ ٱنۢبَعَثَ أَشْقَىٰهَا ﴿12﴾

коли підвівся найнещасніший серед них

فَقَالَ لَهُمْ رَسُولُ ٱللَّهِ نَاقَةَ ٱللَّهِ وَسُقْيَـٰهَا ﴿13﴾

А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!

فَكَذَّبُوهُ فَعَقَرُوهَا فَدَمْدَمَ عَلَيْهِمْ رَبُّهُم بِذَنۢبِهِمْ فَسَوَّىٰهَا ﴿14﴾

Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх

وَلَا يَخَافُ عُقْبَـٰهَا ﴿15﴾

І не боявся Він наслідків цього