Читати сторінку 375 Корану

وَٱتَّقُوا۟ ٱلَّذِى خَلَقَكُمْ وَٱلْجِبِلَّةَ ٱلْأَوَّلِينَ ﴿184﴾

Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!

قَالُوٓا۟ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلْمُسَحَّرِينَ ﴿185﴾

Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих

وَمَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرٌۭ مِّثْلُنَا وَإِن نَّظُنُّكَ لَمِنَ ٱلْكَـٰذِبِينَ ﴿186﴾

така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун

فَأَسْقِطْ عَلَيْنَا كِسَفًۭا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّـٰدِقِينَ ﴿187﴾

Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!

قَالَ رَبِّىٓ أَعْلَمُ بِمَا تَعْمَلُونَ ﴿188﴾

Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!

فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمْ عَذَابُ يَوْمِ ٱلظُّلَّةِ ۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ ﴿189﴾

Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня!

إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةًۭ ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ ﴿190﴾

Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує

وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ ﴿191﴾

Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний

وَإِنَّهُۥ لَتَنزِيلُ رَبِّ ٱلْعَـٰلَمِينَ ﴿192﴾

А це — зіслане Господом світів.

نَزَلَ بِهِ ٱلرُّوحُ ٱلْأَمِينُ ﴿193﴾

Вірний Дух зійшов із ни

عَلَىٰ قَلْبِكَ لِتَكُونَ مِنَ ٱلْمُنذِرِينَ ﴿194﴾

на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів

بِلِسَانٍ عَرَبِىٍّۢ مُّبِينٍۢ ﴿195﴾

[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою

وَإِنَّهُۥ لَفِى زُبُرِ ٱلْأَوَّلِينَ ﴿196﴾

Міститься воно в сувоях давніх народів

أَوَلَمْ يَكُن لَّهُمْ ءَايَةً أَن يَعْلَمَهُۥ عُلَمَـٰٓؤُا۟ بَنِىٓ إِسْرَٰٓءِيلَ ﴿197﴾

Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?

وَلَوْ نَزَّلْنَـٰهُ عَلَىٰ بَعْضِ ٱلْأَعْجَمِينَ ﴿198﴾

Якби Ми зіслали його комусь із чужинців

فَقَرَأَهُۥ عَلَيْهِم مَّا كَانُوا۟ بِهِۦ مُؤْمِنِينَ ﴿199﴾

і він прочитав це для них, то вони б не увірували

كَذَٰلِكَ سَلَكْنَـٰهُ فِى قُلُوبِ ٱلْمُجْرِمِينَ ﴿200﴾

Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників!

لَا يُؤْمِنُونَ بِهِۦ حَتَّىٰ يَرَوُا۟ ٱلْعَذَابَ ٱلْأَلِيمَ ﴿201﴾

Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари

فَيَأْتِيَهُم بَغْتَةًۭ وَهُمْ لَا يَشْعُرُونَ ﴿202﴾

Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього

فَيَقُولُوا۟ هَلْ نَحْنُ مُنظَرُونَ ﴿203﴾

Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?

أَفَبِعَذَابِنَا يَسْتَعْجِلُونَ ﴿204﴾

Невже вони намагаються прискорити Нашу кару

أَفَرَءَيْتَ إِن مَّتَّعْنَـٰهُمْ سِنِينَ ﴿205﴾

Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки

ثُمَّ جَآءَهُم مَّا كَانُوا۟ يُوعَدُونَ ﴿206﴾

а потім до них прийде те, що їм обіцяно