Читати Суру Al-Qiyama

لَآ أُقْسِمُ بِيَوْمِ ٱلْقِيَـٰمَةِ ﴿1﴾

Ні! Клянуся Днем Воскресіння

وَلَآ أُقْسِمُ بِٱلنَّفْسِ ٱللَّوَّامَةِ ﴿2﴾

Ні! Клянуся душею, яка дорікає

أَيَحْسَبُ ٱلْإِنسَـٰنُ أَلَّن نَّجْمَعَ عِظَامَهُۥ ﴿3﴾

Невже людина думає, що Ми не зберемо її кісток

بَلَىٰ قَـٰدِرِينَ عَلَىٰٓ أَن نُّسَوِّىَ بَنَانَهُۥ ﴿4﴾

Та ж ні! Ми зможемо вирівняти навіть пальці її

بَلْ يُرِيدُ ٱلْإِنسَـٰنُ لِيَفْجُرَ أَمَامَهُۥ ﴿5﴾

Та ж ні! Людина бажає грішити й надалі

يَسْـَٔلُ أَيَّانَ يَوْمُ ٱلْقِيَـٰمَةِ ﴿6﴾

Запитує, коли настане День Воскресіння

فَإِذَا بَرِقَ ٱلْبَصَرُ ﴿7﴾

Коли закотяться очі

وَخَسَفَ ٱلْقَمَرُ ﴿8﴾

місяць накриє темрява

وَجُمِعَ ٱلشَّمْسُ وَٱلْقَمَرُ ﴿9﴾

а сонце й місяць поєднаються

يَقُولُ ٱلْإِنسَـٰنُ يَوْمَئِذٍ أَيْنَ ٱلْمَفَرُّ ﴿10﴾

У той День людина скаже: «Куди тікати?

كَلَّا لَا وَزَرَ ﴿11﴾

Та ж ні, немає схованки

إِلَىٰ رَبِّكَ يَوْمَئِذٍ ٱلْمُسْتَقَرُّ ﴿12﴾

У той День притулок буде біля твого Господа

يُنَبَّؤُا۟ ٱلْإِنسَـٰنُ يَوْمَئِذٍۭ بِمَا قَدَّمَ وَأَخَّرَ ﴿13﴾

У той День людину сповістять про те, що вона собі приготувала та що лишила по собі

بَلِ ٱلْإِنسَـٰنُ عَلَىٰ نَفْسِهِۦ بَصِيرَةٌۭ ﴿14﴾

Але людина сама буде свідком проти себе

وَلَوْ أَلْقَىٰ مَعَاذِيرَهُۥ ﴿15﴾

хоча б і намагалася виправдатись

لَا تُحَرِّكْ بِهِۦ لِسَانَكَ لِتَعْجَلَ بِهِۦٓ ﴿16﴾

Не повторюй його, намагаючись швидше запам’ятати

إِنَّ عَلَيْنَا جَمْعَهُۥ وَقُرْءَانَهُۥ ﴿17﴾

Нам належить зібрати його та прочитати

فَإِذَا قَرَأْنَـٰهُ فَٱتَّبِعْ قُرْءَانَهُۥ ﴿18﴾

Коли Ми прочитаємо його, то читай його й ти

ثُمَّ إِنَّ عَلَيْنَا بَيَانَهُۥ ﴿19﴾

А далі Нам належить пояснити його.

كَلَّا بَلْ تُحِبُّونَ ٱلْعَاجِلَةَ ﴿20﴾

Та ж ні! Ви любите скороминучіст

وَتَذَرُونَ ٱلْـَٔاخِرَةَ ﴿21﴾

і нехтуєте життям наступним

وُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍۢ نَّاضِرَةٌ ﴿22﴾

Деякі обличчя у той День будуть сяючими

إِلَىٰ رَبِّهَا نَاظِرَةٌۭ ﴿23﴾

дивлячись на Господа свого

وَوُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍۭ بَاسِرَةٌۭ ﴿24﴾

А інші обличчя у той День будуть засмученими

تَظُنُّ أَن يُفْعَلَ بِهَا فَاقِرَةٌۭ ﴿25﴾

думаючи, що із ними трапиться лихо

كَلَّآ إِذَا بَلَغَتِ ٱلتَّرَاقِىَ ﴿26﴾

Та ж ні! Коли підступить смерть

وَقِيلَ مَنْ ۜ رَاقٍۢ ﴿27﴾

то скажуть: «Чи знайдеться лікар?

وَظَنَّ أَنَّهُ ٱلْفِرَاقُ ﴿28﴾

Людина зрозуміє, що прийшла розлука

وَٱلْتَفَّتِ ٱلسَّاقُ بِٱلسَّاقِ ﴿29﴾

Нога зійдеться з ногою.

إِلَىٰ رَبِّكَ يَوْمَئِذٍ ٱلْمَسَاقُ ﴿30﴾

У той День людину приженуть до Господа твого

فَلَا صَدَّقَ وَلَا صَلَّىٰ ﴿31﴾

Вона не вірила й не молилась

وَلَـٰكِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ ﴿32﴾

сприйняла істину як брехню та відвернулась

ثُمَّ ذَهَبَ إِلَىٰٓ أَهْلِهِۦ يَتَمَطَّىٰٓ ﴿33﴾

а далі погордо вирушила до своєї родини

أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰ ﴿34﴾

Горе тобі, горе

ثُمَّ أَوْلَىٰ لَكَ فَأَوْلَىٰٓ ﴿35﴾

І ще раз: горе тобі, горе

أَيَحْسَبُ ٱلْإِنسَـٰنُ أَن يُتْرَكَ سُدًى ﴿36﴾

Невже людина думає, що вона залишена без нагляду

أَلَمْ يَكُ نُطْفَةًۭ مِّن مَّنِىٍّۢ يُمْنَىٰ ﴿37﴾

Невже вона не була краплею сім’я, що ллється

ثُمَّ كَانَ عَلَقَةًۭ فَخَلَقَ فَسَوَّىٰ ﴿38﴾

А потім — кров’яним згустком; Ми створили її та розмірили

فَجَعَلَ مِنْهُ ٱلزَّوْجَيْنِ ٱلذَّكَرَ وَٱلْأُنثَىٰٓ ﴿39﴾

зробивши з неї пару: чоловіка та жінку

أَلَيْسَ ذَٰلِكَ بِقَـٰدِرٍ عَلَىٰٓ أَن يُحْـِۧىَ ٱلْمَوْتَىٰ ﴿40﴾

То невже Він не спроможний оживити померлих