Читати Хізб 60 Корану

بَلْ تُؤْثِرُونَ ٱلْحَيَوٰةَ ٱلدُّنْيَا ﴿١٦﴾

Але ж ви віддаєте перевагу життю земному

وَٱلْـَٔاخِرَةُ خَيْرٌۭ وَأَبْقَىٰٓ ﴿١٧﴾

хоча життя наступне — краще й вічне

إِنَّ هَـٰذَا لَفِى ٱلصُّحُفِ ٱلْأُولَىٰ ﴿١٨﴾

Воістину, це міститься в сувоях давніх

صُحُفِ إِبْرَٰهِيمَ وَمُوسَىٰ ﴿١٩﴾

сувоях Ібрагіма й Муси

هَلْ أَتَىٰكَ حَدِيثُ ٱلْغَـٰشِيَةِ ﴿١﴾

Чи дійшла до тебе розповідь про покриваюче

وُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍ خَـٰشِعَةٌ ﴿٢﴾

Обличчя одні в той День принижені

عَامِلَةٌۭ نَّاصِبَةٌۭ ﴿٣﴾

виснажені, втомлені

تَصْلَىٰ نَارًا حَامِيَةًۭ ﴿٤﴾

увійдуть вони в пекельний вогонь

تُسْقَىٰ مِنْ عَيْنٍ ءَانِيَةٍۢ ﴿٥﴾

і напуватимуть їх із джерела киплячого

لَّيْسَ لَهُمْ طَعَامٌ إِلَّا مِن ضَرِيعٍۢ ﴿٦﴾

не буде їм там їжі, крім як колючок

لَّا يُسْمِنُ وَلَا يُغْنِى مِن جُوعٍۢ ﴿٧﴾

від яких не товстіють, і не вгамовують голоду

وُجُوهٌۭ يَوْمَئِذٍۢ نَّاعِمَةٌۭ ﴿٨﴾

Обличчя інших в День той радісні

لِّسَعْيِهَا رَاضِيَةٌۭ ﴿٩﴾

стараннями своїми вдоволені

فِى جَنَّةٍ عَالِيَةٍۢ ﴿١٠﴾

в садах найвищих

لَّا تَسْمَعُ فِيهَا لَـٰغِيَةًۭ ﴿١١﴾

Не почують вони там пустослів’я

فِيهَا عَيْنٌۭ جَارِيَةٌۭ ﴿١٢﴾

там — джерело проточне

فِيهَا سُرُرٌۭ مَّرْفُوعَةٌۭ ﴿١٣﴾

там — ложа піднесені

وَأَكْوَابٌۭ مَّوْضُوعَةٌۭ ﴿١٤﴾

чаші розставлені

وَنَمَارِقُ مَصْفُوفَةٌۭ ﴿١٥﴾

подушки розкладені

وَزَرَابِىُّ مَبْثُوثَةٌ ﴿١٦﴾

килими розіслані

أَفَلَا يَنظُرُونَ إِلَى ٱلْإِبِلِ كَيْفَ خُلِقَتْ ﴿١٧﴾

Та невже ж вони не поглянуть на верблюдів — як створені вони

وَإِلَى ٱلسَّمَآءِ كَيْفَ رُفِعَتْ ﴿١٨﴾

І на небо — як піднесено воно

وَإِلَى ٱلْجِبَالِ كَيْفَ نُصِبَتْ ﴿١٩﴾

І на гори — як зведені вони

وَإِلَى ٱلْأَرْضِ كَيْفَ سُطِحَتْ ﴿٢٠﴾

І на землю — як простерта вона

فَذَكِّرْ إِنَّمَآ أَنتَ مُذَكِّرٌۭ ﴿٢١﴾

Нагадуй же, бо ти — нагадувач

لَّسْتَ عَلَيْهِم بِمُصَيْطِرٍ ﴿٢٢﴾

І ти не маєш влади над ними

إِلَّا مَن تَوَلَّىٰ وَكَفَرَ ﴿٢٣﴾

А тих, хто відвернувся і не вірував

فَيُعَذِّبُهُ ٱللَّهُ ٱلْعَذَابَ ٱلْأَكْبَرَ ﴿٢٤﴾

Аллаг скарає найбільшою карою

إِنَّ إِلَيْنَآ إِيَابَهُمْ ﴿٢٥﴾

Воістину, до Нас повернуться вони

ثُمَّ إِنَّ عَلَيْنَا حِسَابَهُم ﴿٢٦﴾

Потім Нам належатиме розрахунок з ними

وَٱلْفَجْرِ ﴿١﴾

Клянуся світанковою зорею

وَلَيَالٍ عَشْرٍۢ ﴿٢﴾

Клянуся десятьма ночами

وَٱلشَّفْعِ وَٱلْوَتْرِ ﴿٣﴾

Клянуся парним і непарним

وَٱلَّيْلِ إِذَا يَسْرِ ﴿٤﴾

Клянуся ніччю, коли минає вона

هَلْ فِى ذَٰلِكَ قَسَمٌۭ لِّذِى حِجْرٍ ﴿٥﴾

Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної

أَلَمْ تَرَ كَيْفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ ﴿٦﴾

Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами

إِرَمَ ذَاتِ ٱلْعِمَادِ ﴿٧﴾

З Ірамом, володарем колонад

ٱلَّتِى لَمْ يُخْلَقْ مِثْلُهَا فِى ٱلْبِلَـٰدِ ﴿٨﴾

подібних яким не було створено в усіх землях

وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُوا۟ ٱلصَّخْرَ بِٱلْوَادِ ﴿٩﴾

З самудитами, які розсікали скелі в долинах

وَفِرْعَوْنَ ذِى ٱلْأَوْتَادِ ﴿١٠﴾

З Фірауном, володарем списів

ٱلَّذِينَ طَغَوْا۟ فِى ٱلْبِلَـٰدِ ﴿١١﴾

Вони порушували дозволене на земля

فَأَكْثَرُوا۟ فِيهَا ٱلْفَسَادَ ﴿١٢﴾

і збільшували на них безчестя

فَصَبَّ عَلَيْهِمْ رَبُّكَ سَوْطَ عَذَابٍ ﴿١٣﴾

Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї

إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلْمِرْصَادِ ﴿١٤﴾

Воістину, Господь твій — на варті

فَأَمَّا ٱلْإِنسَـٰنُ إِذَا مَا ٱبْتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكْرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّىٓ أَكْرَمَنِ ﴿١٥﴾

Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій»

وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبْتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيْهِ رِزْقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّىٓ أَهَـٰنَنِ ﴿١٦﴾

І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!

كَلَّا ۖ بَل لَّا تُكْرِمُونَ ٱلْيَتِيمَ ﴿١٧﴾

Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт

وَلَا تَحَـٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلْمِسْكِينِ ﴿١٨﴾

І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка

وَتَأْكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكْلًۭا لَّمًّۭا ﴿١٩﴾

жадібно поглинаєте спадо

وَتُحِبُّونَ ٱلْمَالَ حُبًّۭا جَمًّۭا ﴿٢٠﴾

і любите багатство любов’ю сильною

كَلَّآ إِذَا دُكَّتِ ٱلْأَرْضُ دَكًّۭا دَكًّۭا ﴿٢١﴾

Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох

وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلْمَلَكُ صَفًّۭا صَفًّۭا ﴿٢٢﴾

і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами

وَجِا۟ىٓءَ يَوْمَئِذٍۭ بِجَهَنَّمَ ۚ يَوْمَئِذٍۢ يَتَذَكَّرُ ٱلْإِنسَـٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكْرَىٰ ﴿٢٣﴾

наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та

يَقُولُ يَـٰلَيْتَنِى قَدَّمْتُ لِحَيَاتِى ﴿٢٤﴾

І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!

فَيَوْمَئِذٍۢ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدٌۭ ﴿٢٥﴾

Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він

وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدٌۭ ﴿٢٦﴾

І не скує ніхто так, як скує Він

يَـٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفْسُ ٱلْمُطْمَئِنَّةُ ﴿٢٧﴾

О ти, душе, що заспокоїлася

ٱرْجِعِىٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةًۭ مَّرْضِيَّةًۭ ﴿٢٨﴾

Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість

فَٱدْخُلِى فِى عِبَـٰدِى ﴿٢٩﴾

І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого

وَٱدْخُلِى جَنَّتِى ﴿٣٠﴾

І увійди до раю Мого

لَآ أُقْسِمُ بِهَـٰذَا ٱلْبَلَدِ ﴿١﴾

Клянуся цим містом

وَأَنتَ حِلٌّۢ بِهَـٰذَا ٱلْبَلَدِ ﴿٢﴾

А ти — мешканець цього міста

وَوَالِدٍۢ وَمَا وَلَدَ ﴿٣﴾

Клянуся пращуром і тим, кого він породив

لَقَدْ خَلَقْنَا ٱلْإِنسَـٰنَ فِى كَبَدٍ ﴿٤﴾

Істинно, створили Ми людину, обтяживши її

أَيَحْسَبُ أَن لَّن يَقْدِرَ عَلَيْهِ أَحَدٌۭ ﴿٥﴾

Невже думає вона, що ніхто не переможе її

يَقُولُ أَهْلَكْتُ مَالًۭا لُّبَدًا ﴿٦﴾

Говорить вона: «Витратила я багатство незмірне»

أَيَحْسَبُ أَن لَّمْ يَرَهُۥٓ أَحَدٌ ﴿٧﴾

Невже думає вона, що ніхто не бачив її

أَلَمْ نَجْعَل لَّهُۥ عَيْنَيْنِ ﴿٨﴾

Хіба не створили Ми її володарем двох очей

وَلِسَانًۭا وَشَفَتَيْنِ ﴿٩﴾

язика та вуст

وَهَدَيْنَـٰهُ ٱلنَّجْدَيْنِ ﴿١٠﴾

Хіба Ми не вказали їй на дві вершини

فَلَا ٱقْتَحَمَ ٱلْعَقَبَةَ ﴿١١﴾

Та не стала вона долати перешкоди

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا ٱلْعَقَبَةُ ﴿١٢﴾

Звідки тобі знати, що таке перешкоди

فَكُّ رَقَبَةٍ ﴿١٣﴾

Це — звільнити раба

أَوْ إِطْعَـٰمٌۭ فِى يَوْمٍۢ ذِى مَسْغَبَةٍۢ ﴿١٤﴾

нагодувати в день голод

يَتِيمًۭا ذَا مَقْرَبَةٍ ﴿١٥﴾

сироту з-посеред родичі

أَوْ مِسْكِينًۭا ذَا مَتْرَبَةٍۢ ﴿١٦﴾

чи пригнобленого скрутою

ثُمَّ كَانَ مِنَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوا۟ وَتَوَاصَوْا۟ بِٱلصَّبْرِ وَتَوَاصَوْا۟ بِٱلْمَرْحَمَةِ ﴿١٧﴾

А після цього бути серед тих, які увірували й заповідали одне одному терпіння, заповідали одне одному милосердя

أُو۟لَـٰٓئِكَ أَصْحَـٰبُ ٱلْمَيْمَنَةِ ﴿١٨﴾

Це — люди, які праворуч

وَٱلَّذِينَ كَفَرُوا۟ بِـَٔايَـٰتِنَا هُمْ أَصْحَـٰبُ ٱلْمَشْـَٔمَةِ ﴿١٩﴾

А ті, які не увірували в знамення Наші, вони — люди, які ліворуч

عَلَيْهِمْ نَارٌۭ مُّؤْصَدَةٌۢ ﴿٢٠﴾

Оточені вони будуть вогнем

وَٱلشَّمْسِ وَضُحَىٰهَا ﴿١﴾

Клянуся сонцем і світлом його

وَٱلْقَمَرِ إِذَا تَلَىٰهَا ﴿٢﴾

клянуся місяцем, коли плине він за ним

وَٱلنَّهَارِ إِذَا جَلَّىٰهَا ﴿٣﴾

клянуся днем, коли воно освітлює його

وَٱلَّيْلِ إِذَا يَغْشَىٰهَا ﴿٤﴾

клянуся ніччю, коли накриває вона його

وَٱلسَّمَآءِ وَمَا بَنَىٰهَا ﴿٥﴾

Клянуся небом і Тим, Хто збудував його

وَٱلْأَرْضِ وَمَا طَحَىٰهَا ﴿٦﴾

клянуся землею і Тим, Хто розіслав її

وَنَفْسٍۢ وَمَا سَوَّىٰهَا ﴿٧﴾

клянуся душею і Тим, Хто розмірив її

فَأَلْهَمَهَا فُجُورَهَا وَتَقْوَىٰهَا ﴿٨﴾

і відкрив їй грішність і праведність її

قَدْ أَفْلَحَ مَن زَكَّىٰهَا ﴿٩﴾

Істинно, здобув успіх той, хто очистив її

وَقَدْ خَابَ مَن دَسَّىٰهَا ﴿١٠﴾

Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її

كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِطَغْوَىٰهَآ ﴿١١﴾

Відкинули самудити посланця через безчестя свої

إِذِ ٱنۢبَعَثَ أَشْقَىٰهَا ﴿١٢﴾

коли підвівся найнещасніший серед них

فَقَالَ لَهُمْ رَسُولُ ٱللَّهِ نَاقَةَ ٱللَّهِ وَسُقْيَـٰهَا ﴿١٣﴾

А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!

فَكَذَّبُوهُ فَعَقَرُوهَا فَدَمْدَمَ عَلَيْهِمْ رَبُّهُم بِذَنۢبِهِمْ فَسَوَّىٰهَا ﴿١٤﴾

Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх

وَلَا يَخَافُ عُقْبَـٰهَا ﴿١٥﴾

І не боявся Він наслідків цього

وَٱلَّيْلِ إِذَا يَغْشَىٰ ﴿١﴾

Клянуся ніччю, коли вона вкриває

وَٱلنَّهَارِ إِذَا تَجَلَّىٰ ﴿٢﴾

Клянуся днем, коли він сяє

وَمَا خَلَقَ ٱلذَّكَرَ وَٱلْأُنثَىٰٓ ﴿٣﴾

Клянуся Тим, Хто створив чоловіка та жінку

إِنَّ سَعْيَكُمْ لَشَتَّىٰ ﴿٤﴾

Воістину, ваші бажання різні

فَأَمَّا مَنْ أَعْطَىٰ وَٱتَّقَىٰ ﴿٥﴾

Тому, хто жертвував і був богобоязливим

وَصَدَّقَ بِٱلْحُسْنَىٰ ﴿٦﴾

і визнавав найкраще

فَسَنُيَسِّرُهُۥ لِلْيُسْرَىٰ ﴿٧﴾

тому полегшимо Ми шлях до найлегшого

وَأَمَّا مَنۢ بَخِلَ وَٱسْتَغْنَىٰ ﴿٨﴾

А тому, хто був скупим і думав, що не потребує нічого

وَكَذَّبَ بِٱلْحُسْنَىٰ ﴿٩﴾

а найкраще вважав брехнею

فَسَنُيَسِّرُهُۥ لِلْعُسْرَىٰ ﴿١٠﴾

тому полегшимо Ми шлях до найтяжчого

وَمَا يُغْنِى عَنْهُ مَالُهُۥٓ إِذَا تَرَدَّىٰٓ ﴿١١﴾

Не допоможе йому багатство його, коли буде скинутий він

إِنَّ عَلَيْنَا لَلْهُدَىٰ ﴿١٢﴾

Воістину, Нам належить вказувати прямий шля

وَإِنَّ لَنَا لَلْـَٔاخِرَةَ وَٱلْأُولَىٰ ﴿١٣﴾

і Нам належить останнє й перше

فَأَنذَرْتُكُمْ نَارًۭا تَلَظَّىٰ ﴿١٤﴾

Я попередив вас про палаючий вогонь

لَا يَصْلَىٰهَآ إِلَّا ٱلْأَشْقَى ﴿١٥﴾

увійде в нього той найнещасніший

ٱلَّذِى كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ ﴿١٦﴾

який вважає правду за оману та відвертається

وَسَيُجَنَّبُهَا ٱلْأَتْقَى ﴿١٧﴾

Віддаленим від полум’я буде богобоязливий

ٱلَّذِى يُؤْتِى مَالَهُۥ يَتَزَكَّىٰ ﴿١٨﴾

який дає свій статок для очищення

وَمَا لِأَحَدٍ عِندَهُۥ مِن نِّعْمَةٍۢ تُجْزَىٰٓ ﴿١٩﴾

не бажаючи за це нічого ні від кого

إِلَّا ٱبْتِغَآءَ وَجْهِ رَبِّهِ ٱلْأَعْلَىٰ ﴿٢٠﴾

а лише прагнучи до лику свого Всевишнього Господа

وَلَسَوْفَ يَرْضَىٰ ﴿٢١﴾

І він буде вдоволений

وَٱلضُّحَىٰ ﴿١﴾

Клянуся ранком

وَٱلَّيْلِ إِذَا سَجَىٰ ﴿٢﴾

клянуся ніччю, коли густішає вона

مَا وَدَّعَكَ رَبُّكَ وَمَا قَلَىٰ ﴿٣﴾

що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе

وَلَلْـَٔاخِرَةُ خَيْرٌۭ لَّكَ مِنَ ٱلْأُولَىٰ ﴿٤﴾

І, воістину, майбутнє для тебе краще за минуле

وَلَسَوْفَ يُعْطِيكَ رَبُّكَ فَتَرْضَىٰٓ ﴿٥﴾

І, воістину, скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти

أَلَمْ يَجِدْكَ يَتِيمًۭا فَـَٔاوَىٰ ﴿٦﴾

Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив

وَوَجَدَكَ ضَآلًّۭا فَهَدَىٰ ﴿٧﴾

І хіба не знайшов Він тебе заблуканим, і хіба не повів прямим шляхом

وَوَجَدَكَ عَآئِلًۭا فَأَغْنَىٰ ﴿٨﴾

І хіба не знайшов тебе бідним, і хіба не збагатив

فَأَمَّا ٱلْيَتِيمَ فَلَا تَقْهَرْ ﴿٩﴾

Тож не утискай сироту

وَأَمَّا ٱلسَّآئِلَ فَلَا تَنْهَرْ ﴿١٠﴾

і не проганяй бідняка

وَأَمَّا بِنِعْمَةِ رَبِّكَ فَحَدِّثْ ﴿١١﴾

І про блага Господа свого сповіщай

أَلَمْ نَشْرَحْ لَكَ صَدْرَكَ ﴿١﴾

Чи не розкрили Ми тобі серце твоє

وَوَضَعْنَا عَنكَ وِزْرَكَ ﴿٢﴾

і не зняли Ми з тебе ношу твою

ٱلَّذِىٓ أَنقَضَ ظَهْرَكَ ﴿٣﴾

яка обтяжувала спину твою

وَرَفَعْنَا لَكَ ذِكْرَكَ ﴿٤﴾

Чи не піднесли Ми згадку про тебе

فَإِنَّ مَعَ ٱلْعُسْرِ يُسْرًا ﴿٥﴾

Бо ж, воістину, після труднощів настає полегшення

إِنَّ مَعَ ٱلْعُسْرِ يُسْرًۭا ﴿٦﴾

Воістину, після труднощів настає полегшення

فَإِذَا فَرَغْتَ فَٱنصَبْ ﴿٧﴾

Тож коли звільнишся — дій

وَإِلَىٰ رَبِّكَ فَٱرْغَب ﴿٨﴾

І до Господа свого звернись

وَٱلتِّينِ وَٱلزَّيْتُونِ ﴿١﴾

Клянуся смоківницею і оливою

وَطُورِ سِينِينَ ﴿٢﴾

клянуся горою Сінай

وَهَـٰذَا ٱلْبَلَدِ ٱلْأَمِينِ ﴿٣﴾

клянуся цим містом надійним

لَقَدْ خَلَقْنَا ٱلْإِنسَـٰنَ فِىٓ أَحْسَنِ تَقْوِيمٍۢ ﴿٤﴾

Ми створили людину в найкращій подобі

ثُمَّ رَدَدْنَـٰهُ أَسْفَلَ سَـٰفِلِينَ ﴿٥﴾

Потім Ми скинемо її в найнижче з найнижчого

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوا۟ وَعَمِلُوا۟ ٱلصَّـٰلِحَـٰتِ فَلَهُمْ أَجْرٌ غَيْرُ مَمْنُونٍۢ ﴿٦﴾

окрім тих, які увірували й творили добрі справи; чекає на них невичерпна винагорода

فَمَا يُكَذِّبُكَ بَعْدُ بِٱلدِّينِ ﴿٧﴾

Хто ж після цього змушує тебе відкидати Суд

أَلَيْسَ ٱللَّهُ بِأَحْكَمِ ٱلْحَـٰكِمِينَ ﴿٨﴾

Хіба Аллаг — не Наймудріший Суддя

ٱقْرَأْ بِٱسْمِ رَبِّكَ ٱلَّذِى خَلَقَ ﴿١﴾

Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив

خَلَقَ ٱلْإِنسَـٰنَ مِنْ عَلَقٍ ﴿٢﴾

створив людину зі згустку крові

ٱقْرَأْ وَرَبُّكَ ٱلْأَكْرَمُ ﴿٣﴾

Читай! І Господь твій — Найщедріший

ٱلَّذِى عَلَّمَ بِٱلْقَلَمِ ﴿٤﴾

Який навчив письма пером

عَلَّمَ ٱلْإِنسَـٰنَ مَا لَمْ يَعْلَمْ ﴿٥﴾

Навчив людину того, чого вона не знала

كَلَّآ إِنَّ ٱلْإِنسَـٰنَ لَيَطْغَىٰٓ ﴿٦﴾

Але ж ні! Порушує людина межі

أَن رَّءَاهُ ٱسْتَغْنَىٰٓ ﴿٧﴾

коли здається їй, що вона не потребує нічого

إِنَّ إِلَىٰ رَبِّكَ ٱلرُّجْعَىٰٓ ﴿٨﴾

Воістину, до Господа твого повернення

أَرَءَيْتَ ٱلَّذِى يَنْهَىٰ ﴿٩﴾

Чи бачив ти того, який заважа

عَبْدًا إِذَا صَلَّىٰٓ ﴿١٠﴾

рабу Нашому молитися

أَرَءَيْتَ إِن كَانَ عَلَى ٱلْهُدَىٰٓ ﴿١١﴾

Як ти вважаєш — а раптом він був на праведному шлях

أَوْ أَمَرَ بِٱلتَّقْوَىٰٓ ﴿١٢﴾

та закликав до богобоязливості

أَرَءَيْتَ إِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰٓ ﴿١٣﴾

Як ти вважаєш — а якщо він сприйняв правду за оману та й відвернувся

أَلَمْ يَعْلَم بِأَنَّ ٱللَّهَ يَرَىٰ ﴿١٤﴾

то чи не знав він, що Аллаг бачить його

كَلَّا لَئِن لَّمْ يَنتَهِ لَنَسْفَعًۢا بِٱلنَّاصِيَةِ ﴿١٥﴾

Але ж ні! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб

نَاصِيَةٍۢ كَـٰذِبَةٍ خَاطِئَةٍۢ ﴿١٦﴾

чуб брехливий, грішний

فَلْيَدْعُ نَادِيَهُۥ ﴿١٧﴾

Нехай кличе своїх захисників

سَنَدْعُ ٱلزَّبَانِيَةَ ﴿١٨﴾

Ми ж покличемо вартових пекла

كَلَّا لَا تُطِعْهُ وَٱسْجُدْ وَٱقْتَرِب ۩ ﴿١٩﴾

Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього

إِنَّآ أَنزَلْنَـٰهُ فِى لَيْلَةِ ٱلْقَدْرِ ﴿١﴾

Воістину, зіслали Ми його в Ніч Величності

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا لَيْلَةُ ٱلْقَدْرِ ﴿٢﴾

А звідки тобі знати, що таке Ніч Величності

لَيْلَةُ ٱلْقَدْرِ خَيْرٌۭ مِّنْ أَلْفِ شَهْرٍۢ ﴿٣﴾

Ніч Величності краща за тисячу місяців

تَنَزَّلُ ٱلْمَلَـٰٓئِكَةُ وَٱلرُّوحُ فِيهَا بِإِذْنِ رَبِّهِم مِّن كُلِّ أَمْرٍۢ ﴿٤﴾

Сходять під час неї ангели й Дух з дозволу Господа їхнього, щоб виконати всі накази

سَلَـٰمٌ هِىَ حَتَّىٰ مَطْلَعِ ٱلْفَجْرِ ﴿٥﴾

Вона є мирною до настання зорі

لَمْ يَكُنِ ٱلَّذِينَ كَفَرُوا۟ مِنْ أَهْلِ ٱلْكِتَـٰبِ وَٱلْمُشْرِكِينَ مُنفَكِّينَ حَتَّىٰ تَأْتِيَهُمُ ٱلْبَيِّنَةُ ﴿١﴾

Не відмовилися від невір’я ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, поки не прийшов до них ясний доказ

رَسُولٌۭ مِّنَ ٱللَّهِ يَتْلُوا۟ صُحُفًۭا مُّطَهَّرَةًۭ ﴿٢﴾

Посланець від Аллага, який читає пречисті сувої

فِيهَا كُتُبٌۭ قَيِّمَةٌۭ ﴿٣﴾

У них містяться правдиві писання

وَمَا تَفَرَّقَ ٱلَّذِينَ أُوتُوا۟ ٱلْكِتَـٰبَ إِلَّا مِنۢ بَعْدِ مَا جَآءَتْهُمُ ٱلْبَيِّنَةُ ﴿٤﴾

Ті ж, кому було дано Писання, розійшлися одне з одним, після того, як прийшов до них ясний доказ

وَمَآ أُمِرُوٓا۟ إِلَّا لِيَعْبُدُوا۟ ٱللَّهَ مُخْلِصِينَ لَهُ ٱلدِّينَ حُنَفَآءَ وَيُقِيمُوا۟ ٱلصَّلَوٰةَ وَيُؤْتُوا۟ ٱلزَّكَوٰةَ ۚ وَذَٰلِكَ دِينُ ٱلْقَيِّمَةِ ﴿٥﴾

А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту — ось правильна релігія

إِنَّ ٱلَّذِينَ كَفَرُوا۟ مِنْ أَهْلِ ٱلْكِتَـٰبِ وَٱلْمُشْرِكِينَ فِى نَارِ جَهَنَّمَ خَـٰلِدِينَ فِيهَآ ۚ أُو۟لَـٰٓئِكَ هُمْ شَرُّ ٱلْبَرِيَّةِ ﴿٦﴾

Воістину, ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, де будуть вічно. Вони — найгірші з творінь

إِنَّ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوا۟ وَعَمِلُوا۟ ٱلصَّـٰلِحَـٰتِ أُو۟لَـٰٓئِكَ هُمْ خَيْرُ ٱلْبَرِيَّةِ ﴿٧﴾

Воістину, ті, які увірували й творили добрі справи, вони — найкращі з творінь

جَزَآؤُهُمْ عِندَ رَبِّهِمْ جَنَّـٰتُ عَدْنٍۢ تَجْرِى مِن تَحْتِهَا ٱلْأَنْهَـٰرُ خَـٰلِدِينَ فِيهَآ أَبَدًۭا ۖ رَّضِىَ ٱللَّهُ عَنْهُمْ وَرَضُوا۟ عَنْهُ ۚ ذَٰلِكَ لِمَنْ خَشِىَ رَبَّهُۥ ﴿٨﴾

Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там вічно. Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа

إِذَا زُلْزِلَتِ ٱلْأَرْضُ زِلْزَالَهَا ﴿١﴾

Коли струснеться земля, здригаючись

وَأَخْرَجَتِ ٱلْأَرْضُ أَثْقَالَهَا ﴿٢﴾

і виштовхне з себе те, що в ній є

وَقَالَ ٱلْإِنسَـٰنُ مَا لَهَا ﴿٣﴾

то спитає людина: «Що сталося з нею?

يَوْمَئِذٍۢ تُحَدِّثُ أَخْبَارَهَا ﴿٤﴾

У той День земля розповість усе, що відомо їй

بِأَنَّ رَبَّكَ أَوْحَىٰ لَهَا ﴿٥﴾

бо ж Господь твій відкрив їй те

يَوْمَئِذٍۢ يَصْدُرُ ٱلنَّاسُ أَشْتَاتًۭا لِّيُرَوْا۟ أَعْمَـٰلَهُمْ ﴿٦﴾

У той День люди вийдуть з могил юрбами, щоб побачити свої вчинки

فَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ خَيْرًۭا يَرَهُۥ ﴿٧﴾

Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його

وَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍۢ شَرًّۭا يَرَهُۥ ﴿٨﴾

Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його

وَٱلْعَـٰدِيَـٰتِ ضَبْحًۭا ﴿١﴾

Клянуся тими, що скачуть захекані

فَٱلْمُورِيَـٰتِ قَدْحًۭا ﴿٢﴾

і вибивають іскри

فَٱلْمُغِيرَٰتِ صُبْحًۭا ﴿٣﴾

і нападають удосвіта

فَأَثَرْنَ بِهِۦ نَقْعًۭا ﴿٤﴾

і підіймають хмари пилу

فَوَسَطْنَ بِهِۦ جَمْعًا ﴿٥﴾

і вриваються в натовп!

إِنَّ ٱلْإِنسَـٰنَ لِرَبِّهِۦ لَكَنُودٌۭ ﴿٦﴾

Воістину, невдячна людина перед Господом своїм

وَإِنَّهُۥ عَلَىٰ ذَٰلِكَ لَشَهِيدٌۭ ﴿٧﴾

І, воістину, вона сама тому свідок

وَإِنَّهُۥ لِحُبِّ ٱلْخَيْرِ لَشَدِيدٌ ﴿٨﴾

І, воістину, вона надто сильно полюбляє блага

۞ أَفَلَا يَعْلَمُ إِذَا بُعْثِرَ مَا فِى ٱلْقُبُورِ ﴿٩﴾

Хіба не знає вона, що коли воскресять тих, хто в могилах

وَحُصِّلَ مَا فِى ٱلصُّدُورِ ﴿١٠﴾

і коли стане відомим те, що в серцях

إِنَّ رَبَّهُم بِهِمْ يَوْمَئِذٍۢ لَّخَبِيرٌۢ ﴿١١﴾

воістину, в той День Господь твій буде знати все про них

ٱلْقَارِعَةُ ﴿١﴾

Лихо

مَا ٱلْقَارِعَةُ ﴿٢﴾

Що ж таке лихо

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا ٱلْقَارِعَةُ ﴿٣﴾

І звідки знати тобі, що таке лихо

يَوْمَ يَكُونُ ٱلنَّاسُ كَٱلْفَرَاشِ ٱلْمَبْثُوثِ ﴿٤﴾

Це — День, коли люди розсіються, наче метелики

وَتَكُونُ ٱلْجِبَالُ كَٱلْعِهْنِ ٱلْمَنفُوشِ ﴿٥﴾

А гори будуть схожі на вовну розчесану

فَأَمَّا مَن ثَقُلَتْ مَوَٰزِينُهُۥ ﴿٦﴾

Тоді той, чия чаша на терезах буде важкою

فَهُوَ فِى عِيشَةٍۢ رَّاضِيَةٍۢ ﴿٧﴾

отримає він життя, сповнене задоволення

وَأَمَّا مَنْ خَفَّتْ مَوَٰزِينُهُۥ ﴿٨﴾

А той, чия чаша на терезах буде легкою

فَأُمُّهُۥ هَاوِيَةٌۭ ﴿٩﴾

притулком його буде прірва

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا هِيَهْ ﴿١٠﴾

А звідки знати тобі, що це таке

نَارٌ حَامِيَةٌۢ ﴿١١﴾

Це — вогонь палаючий

أَلْهَىٰكُمُ ٱلتَّكَاثُرُ ﴿١﴾

Вабить вас жадоба до примноження

حَتَّىٰ زُرْتُمُ ٱلْمَقَابِرَ ﴿٢﴾

Поки не підете ви в могилу

كَلَّا سَوْفَ تَعْلَمُونَ ﴿٣﴾

Та ж ні! Скоро дізнаєтеся ви

ثُمَّ كَلَّا سَوْفَ تَعْلَمُونَ ﴿٤﴾

І ще раз, ні! Скоро дізнаєтеся ви

كَلَّا لَوْ تَعْلَمُونَ عِلْمَ ٱلْيَقِينِ ﴿٥﴾

Та ж ні! Якби ж знали ви знанням достеменним

لَتَرَوُنَّ ٱلْجَحِيمَ ﴿٦﴾

що справді побачите ви пекло

ثُمَّ لَتَرَوُنَّهَا عَيْنَ ٱلْيَقِينِ ﴿٧﴾

І ще раз — побачите ви його поглядом достеменним

ثُمَّ لَتُسْـَٔلُنَّ يَوْمَئِذٍ عَنِ ٱلنَّعِيمِ ﴿٨﴾

У той День вас запитають про земні насолоди

وَٱلْعَصْرِ ﴿١﴾

Клянуся часом

إِنَّ ٱلْإِنسَـٰنَ لَفِى خُسْرٍ ﴿٢﴾

Воістину, людина зазнає збитків

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوا۟ وَعَمِلُوا۟ ٱلصَّـٰلِحَـٰتِ وَتَوَاصَوْا۟ بِٱلْحَقِّ وَتَوَاصَوْا۟ بِٱلصَّبْرِ ﴿٣﴾

Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали одне одному істину, заповідали одне одному терпіння

وَيْلٌۭ لِّكُلِّ هُمَزَةٍۢ لُّمَزَةٍ ﴿١﴾

Горе кожному насмішнику, наклепнику

ٱلَّذِى جَمَعَ مَالًۭا وَعَدَّدَهُۥ ﴿٢﴾

Який зібрав багатство та підрахував його

يَحْسَبُ أَنَّ مَالَهُۥٓ أَخْلَدَهُۥ ﴿٣﴾

Думає він, що багатство зробить його безсмертним

كَلَّا ۖ لَيُنۢبَذَنَّ فِى ٱلْحُطَمَةِ ﴿٤﴾

Але ж ні! Істинно, буде він вкинутий у розтрощуюче

وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا ٱلْحُطَمَةُ ﴿٥﴾

А звідки тобі знати, що це — розтрощуюче

نَارُ ٱللَّهِ ٱلْمُوقَدَةُ ﴿٦﴾

Це — вогонь Аллага розпалений

ٱلَّتِى تَطَّلِعُ عَلَى ٱلْأَفْـِٔدَةِ ﴿٧﴾

який здіймається над серцями

إِنَّهَا عَلَيْهِم مُّؤْصَدَةٌۭ ﴿٨﴾

Воістину, він зімкнеться над ним

فِى عَمَدٍۢ مُّمَدَّدَةٍۭ ﴿٩﴾

на ланцюгах простягнутих

أَلَمْ تَرَ كَيْفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِأَصْحَـٰبِ ٱلْفِيلِ ﴿١﴾

Чи бачив ти, як вчинив Господь твій з власниками слона?

أَلَمْ يَجْعَلْ كَيْدَهُمْ فِى تَضْلِيلٍۢ ﴿٢﴾

Чи Він не зробив їхні хитрощі невдалими

وَأَرْسَلَ عَلَيْهِمْ طَيْرًا أَبَابِيلَ ﴿٣﴾

І наслав на них птахів зграями

تَرْمِيهِم بِحِجَارَةٍۢ مِّن سِجِّيلٍۢ ﴿٤﴾

Кидали вони в них каміння з обпаленої глини

فَجَعَلَهُمْ كَعَصْفٍۢ مَّأْكُولٍۭ ﴿٥﴾

І зробив Він їх подібними до ниви сточеної

لِإِيلَـٰفِ قُرَيْشٍ ﴿١﴾

Заради єднання курайшитів

إِۦلَـٰفِهِمْ رِحْلَةَ ٱلشِّتَآءِ وَٱلصَّيْفِ ﴿٢﴾

єднання під час подорожей, влітку та взимку

فَلْيَعْبُدُوا۟ رَبَّ هَـٰذَا ٱلْبَيْتِ ﴿٣﴾

Нехай же вони поклоняються Господу цього Дому!

ٱلَّذِىٓ أَطْعَمَهُم مِّن جُوعٍۢ وَءَامَنَهُم مِّنْ خَوْفٍۭ ﴿٤﴾

Адже Він нагодував їх у голодний час і позбавив страху

أَرَءَيْتَ ٱلَّذِى يُكَذِّبُ بِٱلدِّينِ ﴿١﴾

Чи бачив ти того, хто заперечує Суд

فَذَٰلِكَ ٱلَّذِى يَدُعُّ ٱلْيَتِيمَ ﴿٢﴾

Та це ж той, хто проганяє сирот

وَلَا يَحُضُّ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلْمِسْكِينِ ﴿٣﴾

і не закликає нагодувати бідного

فَوَيْلٌۭ لِّلْمُصَلِّينَ ﴿٤﴾

Лихо ж тим, які моляться

ٱلَّذِينَ هُمْ عَن صَلَاتِهِمْ سَاهُونَ ﴿٥﴾

але ставляться до молитов своїх недбало

ٱلَّذِينَ هُمْ يُرَآءُونَ ﴿٦﴾

які роблять все лише напока

وَيَمْنَعُونَ ٱلْمَاعُونَ ﴿٧﴾

і відмовляються давати милостиню

إِنَّآ أَعْطَيْنَـٰكَ ٱلْكَوْثَرَ ﴿١﴾

Воістину, дарували Ми тобі достаток

فَصَلِّ لِرَبِّكَ وَٱنْحَرْ ﴿٢﴾

Тож молися Господу своєму та жертвуй

إِنَّ شَانِئَكَ هُوَ ٱلْأَبْتَرُ ﴿٣﴾

Воістину, той, хто ненавидить тебе — сам безплідний

قُلْ يَـٰٓأَيُّهَا ٱلْكَـٰفِرُونَ ﴿١﴾

Скажи: «О ви, невіруючі

لَآ أَعْبُدُ مَا تَعْبُدُونَ ﴿٢﴾

Я не поклоняюся тому, чому поклоняєтеся ви

وَلَآ أَنتُمْ عَـٰبِدُونَ مَآ أَعْبُدُ ﴿٣﴾

а ви не поклоняєтесь тому, чому я поклоняюся

وَلَآ أَنَا۠ عَابِدٌۭ مَّا عَبَدتُّمْ ﴿٤﴾

Я не поклоняюся так, як поклоняєтеся ви

وَلَآ أَنتُمْ عَـٰبِدُونَ مَآ أَعْبُدُ ﴿٥﴾

а ви не будете поклонятися так, як буду поклонятись я,

لَكُمْ دِينُكُمْ وَلِىَ دِينِ ﴿٦﴾

вам — ваша віра, а мені — моя!

إِذَا جَآءَ نَصْرُ ٱللَّهِ وَٱلْفَتْحُ ﴿١﴾

Коли прийде допомога Аллага та перемога

وَرَأَيْتَ ٱلنَّاسَ يَدْخُلُونَ فِى دِينِ ٱللَّهِ أَفْوَاجًۭا ﴿٢﴾

і ти побачиш, що люди приймають релігію Аллага натовпами

فَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ وَٱسْتَغْفِرْهُ ۚ إِنَّهُۥ كَانَ تَوَّابًۢا ﴿٣﴾

то прослав хвалою Господа свого та благай у Нього прощення; воістину, Він — Приймаючий каяття

تَبَّتْ يَدَآ أَبِى لَهَبٍۢ وَتَبَّ ﴿١﴾

Нехай згинуть руки Абу Лягаба й він сам

مَآ أَغْنَىٰ عَنْهُ مَالُهُۥ وَمَا كَسَبَ ﴿٢﴾

Ні багатство його, ні статки його не допоможуть йому

سَيَصْلَىٰ نَارًۭا ذَاتَ لَهَبٍۢ ﴿٣﴾

Увійде він у вогонь палаючий

وَٱمْرَأَتُهُۥ حَمَّالَةَ ٱلْحَطَبِ ﴿٤﴾

а дружина його буде носити дрова

فِى جِيدِهَا حَبْلٌۭ مِّن مَّسَدٍۭ ﴿٥﴾

А на її шиї — мотузка з волокон пальмових!

قُلْ هُوَ ٱللَّهُ أَحَدٌ ﴿١﴾

Скажи: «Він — Аллаг — Єдиний

ٱللَّهُ ٱلصَّمَدُ ﴿٢﴾

Аллаг — Той, до Кого прагнуть

لَمْ يَلِدْ وَلَمْ يُولَدْ ﴿٣﴾

не народив і не був народжений

وَلَمْ يَكُن لَّهُۥ كُفُوًا أَحَدٌۢ ﴿٤﴾

і ніхто не був рівним Йому!

قُلْ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلْفَلَقِ ﴿١﴾

Скажи: «Шукаю захисту в Господа світанкової зор

مِن شَرِّ مَا خَلَقَ ﴿٢﴾

від зла Його творінь

وَمِن شَرِّ غَاسِقٍ إِذَا وَقَبَ ﴿٣﴾

і від зла темряви, коли вона настає

وَمِن شَرِّ ٱلنَّفَّـٰثَـٰتِ فِى ٱلْعُقَدِ ﴿٤﴾

і від зла чарівниць, що дмухають на вузли

وَمِن شَرِّ حَاسِدٍ إِذَا حَسَدَ ﴿٥﴾

і від зла заздрісника, коли він заздрить»

قُلْ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلنَّاسِ ﴿١﴾

Скажи: «Шукаю захисту в Господа людей

مَلِكِ ٱلنَّاسِ ﴿٢﴾

Володаря людей

إِلَـٰهِ ٱلنَّاسِ ﴿٣﴾

Бога людей

مِن شَرِّ ٱلْوَسْوَاسِ ٱلْخَنَّاسِ ﴿٤﴾

від зла спокусника зникаючого

ٱلَّذِى يُوَسْوِسُ فِى صُدُورِ ٱلنَّاسِ ﴿٥﴾

який зваблює серця людей

مِنَ ٱلْجِنَّةِ وَٱلنَّاسِ ﴿٦﴾

від зла джинів і людей».